ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ ВОЛОДИМИРА ЛИСА: ШКІЛЬНА ТА УНІВЕРСИТЕТСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Лейєр, Єлизавета Юріївна (2025) ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ ВОЛОДИМИРА ЛИСА: ШКІЛЬНА ТА УНІВЕРСИТЕТСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Дата захисту: 18.06.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст Ye_Leiier_FUFKM_2025.pdf Download (1MB)

Анотація

Біографічна література для дітей та юнацтва – це тексти, які покликані створити зв’язок між поколіннями, донести до молодого читача історії життя знакових постатей, які були лідерами думок на певному відрізку часу, людей, погляди яких були і є актуальними в сьогоденні. Відповідно це впливає на формування світогляду, ціннісних орієнтацій та критичного мислення молоді. Біографістика здатна творити майбутнє, розповідаючи історії про знакових особистостей, обираючи за реципієнтів цих текстів молоде покоління. Як слушно зауважив Д. Устиновський: «Біографія є найдавнішою і важливою формою людинопізнання. Біографія передбачає життєпис людини, створений не шляхом спрощеного, короткого викладу явищ, а на психологічному, духовному рівні». Дослідник вважає, що біографії притаманний особливий стиль, який описує життя людини в історико-культурному контексті, розкриваючи унікальність та самобутність особи [47, с. 291]. Поняття біографії в Україні довгий час використовувалося у відносно вузькому плані. Це було пов’язано більшою мірою з російським та, пізніше, радянським розумінням біографії як жанру наукової й літературної творчості, а також життєпису конкретної особи. Проте з 1990-х рр. дослідники біографії «зосередилися на її внутрішньому змісті, на проблемах відображення в ній розвитку особистості, її неповторності, що є протилежним традиційному радянському розумінню як лінійного соціологізованого життєпису» [39, с. 125–126]. 1990-ті роки стали переломними для філософської й культурної думки всього колишнього СРСР. З того часу поняття «біографії» набуло чималого поширення. Звісно, це явище мало позитивні наслідки для розвитку культурно-історичної сфери нашої країни, проте були й негативні наслідки. На даний факт вказує В. Чишко: «При створенні конкретної біографії нерідко прагнення до комплексності методик дослідження людини та її життя призводить до еклектичності вибору різнорідних методів та прийомів розкриття предмета описання» [53, с. 10]. Отже, можна зробити висновок, що попит на чіткі методологічні рамки щодо біографії та її піджанрів відкрився в Україні зовсім нещодавно, що цілком логічно. Оскільки, як зауважує і сам дослідник: «Біографія як вид творчості та біографічні описання як історіографічна форма репрезентації історичного матеріалу виникають практично одночасно з виникненням державності як явища і є результатом осмислення ролі особистості в суспільних відносинах та її співвідношення з колективними формами існування людської спільноти» [53, с. 11]. Відповідно складно переоцінити значення як біографічної творчості, так і біографічних досліджень для розвитку духовної сфери майбутнього суспільства. На сьогодні біографічна література для молоді представлена широкою палітрою видань, яка розрахована на різну вікову категорію: мальописи, інтерактивні життєписи, енциклопедії, автобіографії та спогади, родоводи, настільні ігри, тощо. Цю тенденцію розвитку української біографістики відзначила в дослідженнях Н. Марченко: «Нині українська біографіка для дітей розвивається в руслі західноєвропейської традиції, все далі віддаляючись від белетризованої дидактичної біографіки радянської доби» [32, с. 174]. Відповідно до спостережень дослідниці, у колі біографічного знання молодого покоління запрацював новий підхід, який дозволив розширити канонічний традиційній для шкільництва пантеон новими постатями та звичними для європейської практики сегментами, такими, як оповіді про видатних жінок, діячів церкви, визначних академічних вчених тощо [33, с. 100]. Діти є читачами шкільних підручників, у яких біографія сприймається учнями як біографічна стаття і є окремим розділом (своєрідною передмовою) до вивчення творчості того чи іншого письменника. У зв’язку з тим, що дитяча біографістика представлена аж такою палітрою моновидань, виникає питання: чи стаття це той оптимальний спосіб, щоб зацікавити реципієнта? Разом із тим серед цієї широкої палітри жанрів ми не зустрічаємо літературного портрету. Цей жанр має давню історію, тому видається можливим розглянути його трансформації на потреби юнаків. Твердження Н. Марченко ілюструють, що розвиток біографіки для дітей та юнацтва зумовлює створення збалансованого та різноманітного сегменту дитячої літератури. Нині біографіка твориться в різних жанрах, однак особливості та межі цих жанрів все ще потребують окреслення.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	формування молодого покоління; культурна ідентичність; літературний портрет; творчість Володимира Лиса; «Століття Якова»; «Соло для Соломії»; біографістика; біографіка; біографія
Шифр освітньої програми:	035/029.00.01
Шифр академічної групи:	БТм-1-23-2.0д
ПІБ наукового керівника:	Вірченко Тетяна Ігорівна
Дата захисту:	18.06.2025
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Біографістика і текстологія
Підрозділи:	Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Користувач, що депонує:	Марина Вікторівна Бойко
Дата внесення:	23 Лип 2025 13:37
Останні зміни:	23 Лип 2025 13:37
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/52693

Actions (login required)

Перегляд елементу