Організаційно-національний аспект діяльності Союзу визволення України в таборах полонених українців зі складу царської армії в Німеччині (1914-1918 рр.)

Sribnyak, Ihor та Yakovenko, Natalia та Matviyenko, Viktor (2025) Організаційно-національний аспект діяльності Союзу визволення України в таборах полонених українців зі складу царської армії в Німеччині (1914-1918 рр.) Przegląd Nauk Historycznych, 24 (1). с. 123-148. ISSN 1644-857X; 2450-7660

[thumbnail of I_Sribnyak_N_Yakovenko_V_Matviyenko_PNH_24_1_2025_FSHN.pdf] Текст
I_Sribnyak_N_Yakovenko_V_Matviyenko_PNH_24_1_2025_FSHN.pdf - Опублікована версія

Download (593kB)
Офіційне посилання: https://czasopisma.uni.lodz.pl/pnh/article/view/23...

Анотація

У статті проаналізовано деякі аспекти організаційно-національної діяльності Союзу визволення України (СВУ) у таборах полонених українців зі складу царської армії під час Першої світової війни. Для її налагодження СВУ залучив цілу низку галицьких та буковинських інтелігентів (освітян та літераторів), заходами яких спочатку було здійснено вибірку полонених українців у багатонаціональних таборах, які протягом травня-листопада 1915 р. були переведені до майбутніх українських таборів у Раштаті, Вацлярі та Зальцведелі. У кожному з цих таборів були створені просвітні відділи СВУ, члени яких крім проведення різних освітніх викладів і курсів, а також займалися згуртуванням полонених в українські громади та виступали посередниками між таборовими комендатурами й таборянами. Спільною заслугою СВУ та німецьких військових чинників стало створення ефективної системи комунікації між таборовими громадами полонених українців та комендатурами таборів. При кожній з них були створені т.зв. «українські канцелярійні відділи» на чолі з німецькими офіцерами. Вони безпосередньо контактували з головами українських громад таборів, щоденно збираючись з ними на спільні наради. Вільний розвиток українського життя в таборах причинився до вироблення національного світогляду в переважної більшості полонених цих таборів. І вже невдовзі виборні представницькі органи полонених перебрали на себе не тільки функції просвітніх відділів, але й загальний провід українськими громадами. Завдяки цьому серед полонених стало можливим виховати національно свідомі кадри для майбутньої Української держави, які були готові виступити зі зброєю в руках на захист України від більшовицької навали.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: полонені українці; табір; Союз визволення України; національне освідомлення; українська громада; Німеччина
Типологія: Статті у базах даних > Erih Plus
Статті у базах даних > Index Copernicus
Підрозділи: Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра всесвітньої історії
Користувач, що депонує: професор Ігор Володимирович Срібняк
Дата внесення: 14 Серп 2025 08:15
Останні зміни: 14 Серп 2025 08:15
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/52887

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу