Правотворчість: форма та проблеми реалізації права

Нашинець-Наумова, Анфіса Юріївна та Удовенко, Жанна Володимирівна та Братко, Ірина Василівна (2025) Правотворчість: форма та проблеми реалізації права Соціологія права (1 (50)). с. 133-138. ISSN 2413-6433

Текст A_Nashynets-Naumova_SP_2025_FPMV.pdf - Опублікована версія Download (2MB)

Анотація

У статті висвітлюються загальнотеоретичні питання правотворчості, а також стан нормативного регулювання та практичної реалізації суб'єктами правотворчості своїх повноважень у зазначеній сфері. На тлі останніх подій для сучасної Української держави вирішальне значення набуває необхідність модернізації різних галузей її життєдіяльності, включаючи правотворчість. При цьому слід визнати, що проблеми останньої завжди були і залишаються об'єктом пильної уваги вчених, політиків, урядовців, представників бізнесу та громадян. Дана обставина обумовлена потребою постійного вдосконалення різних форм державотворення, важливою складовою якого виступає правотворчість. Головною метою модернізації правотворчості виступає створення умов для швидкого реагування на зміни, які відбуваються в нашій країні, на випередження розвитку права. Але нажаль, сьогодні більшість прийнятих законів – це доповнення та зміни до раніш прийнятих. З огляду на це, очевидно, що ми переживаємо той час, коли урядовці нарешті повинні навчитися прогнозувати життя закону, який приймається, і робити це заздалегідь. У нас вже не має часу на перегляд, на удосконалення, на впровадження закордонних практик – все – ми повинні самі вирішувати свої проблеми, чітко та вчасно. Інакше кажучи, якщо ми хочемо бачити модернізацію правотворчості як процес постійного випереджального оновлення законодавства, необхідно активніше задіяти різні фактори правотворчості (політико-правовий, організаційний, програмуючий, інформаційний, врахувати загальний стан речей в суспільстві), які дозволять передбачити можливі варіанти розвитку соціальних відносин, а також зможуть передбачити нові потреби суспільства та держави, що змінюються. Перед нашим законодавчим органом постає складний вибір: проводити реформи за стандартами іноземних держав або здійснювати модернізацію української державності з поправкою на самобутність і пошук власного шляху. Здається, відповідь на це непросте питання не може бути однозначною. Об'єктивна політико-правова реальність свідчить про посилення впливу процесів глобалізації в розвитку більшості сучасних держав. Але, водночас, не можна допустити ситуації, коли пріоритети національної правотворчої політики диктуватимуть ззовні, тим більше, коли ми доказали всьому світові, що Україна незалежна, суверенна країна, країна героїв, краї- на, яка надзвичайно багата на розумних та талановитих людей. Говорячи про форму та проблеми реалізації правотворчості, слід підкреслити, що правотворчість як процес створення та закріплення норм права займає одне з центральних місць якими характеризується державне управління.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	правотворчість; державне управління; правотворча діяльність; нормативно-правові акти; нормопроектування; учасники правотворчої діяльності
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет права та міжнародних відносин > Кафедра публічного права
Користувач, що депонує:	Професор Анфіса Юріївна Нашинець-Наумова
Дата внесення:	14 Серп 2025 11:01
Останні зміни:	14 Серп 2025 11:01
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/52890

Actions (login required)

Перегляд елементу