Відтопонімні утворення в ергоніміконі міста Києва

Лахно, Наталія Валентинівна (2025) Відтопонімні утворення в ергоніміконі міста Києва Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 1 (74). с. 93-98. ISSN 2409-1154, 2663-5658

Текст N_Lakhno_NVMGU_74-1_FUFKM.pdf - Опублікована версія Download (892kB)

Анотація

Стаття присвячена розгляду особливостей продукування відтопонімних ергонімів міста Києва. Проаналізовано семантичні типи мотиватів. Наголошено на тому, що серед ергонімізованих топонімів переважають назви організацій, підприємств, навчальних та розважальних закладів. Установлено, що основами-мотиваторами є астіоніми, сувероніми, урбаноніми (годоніми, кварталоніми), континентоніми, гідроніми, ороніми, райононіми, катойконіми, регіононіми, ойкодоніми, комоніми, міфотоніми та вигадані топоніми. Визначено ієрархію семантичних чинників, що впливають на реалізацію їхніх дериваційних можливостей. З’ясовано, що більшість похідних мотивують одиниці київського топонімікону або такі, що вказують на державну приналежність закладів, оскільки зазначені номінації виконують переважно інформативну функцію, географічно індефікуючи об’єкт. Установлено, що ергоніми на позначення об’єктів, що перебувають за межами Києва та нашої країни, виконують сугестивну функцію, створюючи асоціації з традиціями або авторитетом певного регіону, міста або країни. Акцентовано увагу на тому, що досліджувані ергоніми утворені переважно лексико-синтаксичним способом, тобто є лексикалізованими словосполученнями. Зроблено висновок про те, що домінують багаточленні назви (з 4 і більше компонентами) та двокомпонентні похідні. Визначено, що поширеним способом творення відтопонімімних ергонімів є трансонімізація, тобто використання для найменування об’єктів онімів інших розрядів. З’ясовано, що значну кількість лексем утворено шляхом абревіації та словоскладання. Установлено, що переважають складовословесні абревіатури. Зафіксовано також поодинокі назви, що є складовими та мішаними абревіатурами, а також мотивати, утворені шляхом основоскладання. Визначено графічні засоби, що сприяють реалізації рекламної функції ергонімів, а саме: експресивна орфографія, використання латиниці для українських слів та кирилиці для запозичених, графогібридизація (використання подвійної графіки (кирилиці та латиниці)), графічні ігри. Також спостерігаємо такі прийоми як: оказіональне словотворення з відхиленням від орфографічних норм, римування та ретрономінацію, орієнтовану на дорадянський період.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	трансонімізація; лексико-синтаксичний спосіб; мотиваційна структура; дериваційна база; мотиват; відтопонімні похідні; ергонім
Типологія:	Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української мови
Користувач, що депонує:	доцент Н.В. Лахно
Дата внесення:	07 Лист 2025 08:45
Останні зміни:	07 Лист 2025 08:45
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/53060

Actions (login required)

Перегляд елементу