Інтерновані вояки-українці армії УНР у таборах Ланьцут та Александрів-Куявський (польща), 1921-1924 рр.: умови перебування та особливості життєдіяльності

Олійник, Катерина Романівна (2025) Інтерновані вояки-українці армії УНР у таборах Ланьцут та Александрів-Куявський (польща), 1921-1924 рр.: умови перебування та особливості життєдіяльності [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Перший (бакалаврський). Дата захисту: 18.06.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

[thumbnail of K_Oliinyk_FSHN_25.pdf] Текст
K_Oliinyk_FSHN_25.pdf

Download (5MB)

Анотація

Актуальність Події, пов’язані із інтернуванням військ УНР у таборах союзних держав у 20-х роках ХХ ст. є недостатньо дослідженою та маловідомою темою. Поразка Української революції 1917–1921 років призвела до вимушеного переміщення тисяч вояків УНР за Збруч, після чого їх було інтерновано на території Польщі. Табори інтернування мали слугувати прихистком для виснажених боями військових, забезпечуючи їм умови для відновлення сил та продовженням боротьби за незалежність України. Водночас через спектр внутрішніх та зовнішніх проблем період інтернування в таборах став справжнім випробуванням для українського вояцтва. Найпершими для розташування було визначено 6 місць: Ланьцут, Александрів-Куявський, Каліш, Пйотриків, Вадовіце,Пикуличі. Через намагання польської влади оптимізувати видатки на утримання українського вояцтва кількість таборів регулярно змінювалась протягом інтернування. Так, тривалість функціонування кожного з них різна. Ланьцут та Александрів-Куявський – це табори, що відкрилися одними з найперших у кінці 1920 року та майже одночасно були ліквідовані протягом серпня-жовтня 1921 року. Головна їхня «технічна» відмінність на первинному етапі ознайомлення полягає у відстані до урядового центру УНР – Тарнова, яка складала близько 100 та 400 км відповідно. Попри схожі зовнішні обставини табори в Ланьцуті та Александрові розвивалися зовсім відмінно одне від одного: в них виникали різні проблеми та відзначалися різні досягнення. Порівняльне дослідження таборів у Ланьцуті та Александрові дає змогу глибше осмислити проблематику складних побутових умов, ресурсного дефіциту та морального виснаження інтернованих через призму відмінностей у підходах до подолання цих викликів. Виявлені відмінності в організації таборового життя, досягненнях та інших показниках можуть пояснюватися низкою чинників, які стають виразнішими саме в умовах зіставлення. Таким чином, робота вносить вклад як у реконструкцію функціонування таборів у Ланьцуті й Александрові, так і в ширше осмислення досвіду інтернування. Крім того, акцент на специфічних рисах обозів у межах цього дослідження відкриває перспективи для подальшого аналізу аналогічних явищ в інших таборах, що сприятиме формуванню ціліснішого уявлення про весь період інтернування українського війська. Дослідження цього періоду є важливим для збереження історичної пам’яті, адже воно висвітлює маловідому, але значущу боротьбу українського війська за незалежність у складних умовах таборування. Актуальність цієї теми простежується і в сучасному контексті — вивчення досвіду української армії, її здатності адаптуватися до випробувань та зберігати національну ідентичність має особливу цінність в умовах викликів сьогодення.

Тип елементу : Кваліфікаційні роботи здобувачів (Перший (бакалаврський))
Ключові слова: Ланьцут; УНР; Александрів-Куявський; табір;
Шифр освітньої програми: 032.00.02
Шифр академічної групи: ІСТб-2-21-4.0д
ПІБ наукового керівника: Срібняк Ігор Володимирович
Дата захисту: 18.06.2025
Місце захисту: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія: Кваліфікаційні роботи здобувачів > Історія та археологія
Підрозділи: Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра всесвітньої історії
Користувач, що депонує: Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення: 26 Вер 2025 11:29
Останні зміни: 26 Вер 2025 11:29
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/53222

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу