Telegram як інформаційний фастфуд: зміна смаків в аудиторії українських медіа

Борець, Андрій Анатолійович та Грисюк, Володимир Петрович (2025) Telegram як інформаційний фастфуд: зміна смаків в аудиторії українських медіа Образ, 48 (2). с. 56-63. ISSN 2415-8496, 3083-6794

[thumbnail of A_Borets_et_al_Obraz_2_48_BGKMU.pdf.pdf] Текст
A_Borets_et_al_Obraz_2_48_BGKMU.pdf.pdf

Download (334kB)
Офіційне посилання: https://obraz.sumdu.edu.ua/index.php/journal/artic...

Анотація

Анотація Вступ. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило суттєві трансформації в медійному просторі країни. Традиційні медіа частково втратили свої позиції, поступившись місцем новим комунікаційним платформам, зокрема месенджерам. Особливо помітним став перехід аудиторії до платформи Telegram, яка стала провідним джерелом інформації, особливо серед молоді. Актуальність і мета. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою зміною медіаспоживання в умовах війни та необхідністю розуміння нових тенденцій у сфері масової комунікації. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей трансформації медіаспоживання студентської молоді та аналізі переваг і недоліків платформи Telegram як домінуючого джерела інформації в умовах воєнного стану. Методологія. Дослідження базується на анкетуванні 414 студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Використано методи кількісного аналізу для обробки даних опитування та якісного аналізу для визначення характеристик платформи Telegram. Результати. Дослідження виявило, що 93 % опитаних студентів отримують новини переважно із соціальних мереж, причому Telegram є беззаперечним лідером (89,6 %). При цьому лише 40,4 % респондентів довіряють соціальним мережам як джерелу інформації. Важливим є факт, що 29,8 % користувачів не знають власників жодного з інформаційних каналів, якими користуються. Визначено основні переваги Telegram (оперативність, функціональність, доступність) та недоліки (проблеми з верифікацією інформації, відсутність відповідальності, безпекові ризики). Висновки. Дослідження підтверджує кардинальну зміну в споживанні медіаконтенту молоддю в умовах війни. Telegram став домінуючою платформою для отримання новин, витіснивши традиційні ЗМІ. Проте низький рівень довіри та значна кількість анонімних джерел створюють ризики для інформаційної безпеки. Це вимагає розробки нових підходів до медіарегулювання та підвищення медіаграмотності аудиторії.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: Медіаспоживання; соціальні мережі; Telegram; воєнний стан; інформаційна безпека; медіаграмотність; месенджери; новинні канали; медіатрансформація
Типологія: Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Факультет журналістики > Кафедра журналістики та нових медіа
Користувач, що депонує: Андрій Анатолійович Борець
Дата внесення: 29 Вер 2025 07:33
Останні зміни: 29 Вер 2025 07:33
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/53239

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу