Методологічне обґрунтування державного регулювання і саморегулювання розвитку банківського сектору та його фінансової безпеки

Zhytar, Maksym (2025) Методологічне обґрунтування державного регулювання і саморегулювання розвитку банківського сектору та його фінансової безпеки Фінансово-кредитні системи: перспективи розвитку, 18 (3). с. 20-34. ISSN 2786-5002

Текст M_Zhytar_Y_Ananieva_FCSPD_3_18_2025.pdf - Опублікована версія Download (554kB)

Анотація

Анотація. Сучасний банківський сектор розвивається в умовах глобальних викликів, цифрової трансформації та посиленої інтеграції у світовий фінансовий простір. Його ключовими характеристиками є зростаюча роль макропруденційної політики, необхідність забезпечення фінансової стійкості та формування збалансованого поєднання державного регулювання й механізмів саморегулювання. Разом із тим посилюється вплив зовнішніх шоків, зокрема воєнних та геополітичних ризиків, що потребують адаптивних регуляторних механізмів. Важливою особливістю є й підвищена залежність банківської системи від цифрових технологій, що формує нові виклики у сфері кіберстійкості та операційної безпеки. Постановка проблеми. Традиційні нормативно-адміністративні підходи до регулювання виявляються недостатніми для запобігання кризам, що проявилося під час фінансових потрясінь і особливо в умовах воєнної економіки України. Виникає потреба в методологічному обґрунтуванні сучасної системи нагляду, яка поєднувала б державний контроль та інститути саморегулювання. Нерозв’язані аспекти. Незважаючи на імплементацію стандартів Basel III, рекомендацій FSB та норм DORA, в українському банківському секторі залишаються невизначеними питання гармонізації міжнародних вимог із національними особливостями, забезпечення інституційної незалежності НБУ та розбудови ефективних банківських асоціацій. Мета статті. Сформулювати цілісну методологічну основу для поєднання державного регулювання й саморегулювання розвитку банківського сектору з метою забезпечення його фінансової безпеки та стійкості до кризових викликів. Основний матеріал. У статті узагальнено класичні та сучасні наукові підходи (моделі ДаймондаДибвіга, Стігліца-Вайса, концепція Аллена-Гейла, макропруденційні розробки К. Боріо), проаналізовано досвід НБУ щодо впровадження SREP, стрес-тестування, кіберстійкості. Обґрунтовано три методологічні підходи - системний, інтегративний та ризик-орієнтований. Визначено ключові компоненти методології: нормативноправову базу, інституційну структуру, регуляторні інструменти, стандарти корпоративного управління, технологічну інфраструктуру та кадровий потенціал регулятора. Висновки. Синергія державного регулювання, саморегулювання та ризик-орієнтованого нагляду є фундаментом стійкості банківського сектору України. Це сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості, посиленню фінансової безпеки та інтеграції України до європейського й глобального фінансового простору.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	державне регулювання; саморегулювання; банківський сектор; фінансова безпека; макропруденційна політика; Basel III; ризик-орієнтований нагляд
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет економіки та управління > Кафедра фінансів
Користувач, що депонує:	Професор Максим Олегович Житар
Дата внесення:	02 Жов 2025 08:53
Останні зміни:	02 Жов 2025 08:53
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/53277

Actions (login required)

Перегляд елементу