Дериваційні особливості оказіоналізмів в українській мові першої чверті ХХІ сторіччя

Стишов, Олександр Анатолійович (2025) Дериваційні особливості оказіоналізмів в українській мові першої чверті ХХІ сторіччя Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (23). с. 137-143. ISSN 2312-6353

Текст 23.pdf - Опублікована версія Restricted to Тільки зареєстровані користувачі until Грудень 2026. Download (424kB) | Запит копії

Анотація

У статті проведено детальний лінгвістичний аналіз особливостей словотворення авторських лексем в українськомовних масмедійному й інтернетному дискурсах першої чверті ХХІ століття. Матеріалом для цієї розвідки слугували понад 270 одиниць, одержаних методом суцільної вибірки. Переконливо доведено, що попередніми століттями індивідуально-авторські слова були здебільшого притаманні художньому дискурсові, а в означений період їх творення та вживання істотно активізувалося в масмедіа й інтернеті. Окреслено головні позамовні та внутрішньомовні чинники, що сприяли виникненню значної кількості різноструктурних оказіоналізмів. Проаналізовано морфологічні й неморфологічні способи словотворення досліджуваних одиниць. Зауважено, що, як і в загальнонародній мові, істотно домінує морфологічний спосіб словотворення, однак у продукуванні оказіоналізмів у масмедійному й інтернетному дискурсах превалюють не афіксальні похідні утворення, а складні одиниці, деривовані основоскладанням (як чистим, так і із суфіксацією), юкстапозицією, абревіацією, телескопією. Засвідчено активізацію останніми роками творення авторських слів одним із неморфологічних способів – лексико-синтаксичним. У досліджених дискурсах дещо менший обсяг слів сформовано афіксальними підспособами – суфіксальним, префіксальним, префіксально-суфіксальним. Виявлено, що продуктивними у творенні оказіоналізмів у медійній та інтернетній комунікації є суфікси -ач, -л(о), -ик, -изацій-/-ізацій-, -ств(о), -ува-, -и-, а також суфіксоїди -маній-, -ман, -фоб; непродуктивними – постпозитивні форманти -ець, -іад(а), -ищ(е), -изм/-ізм, -іст, -а-. Серед префіксів високу активність демонструють лише два препозитивних форманти – недо- і мега-; непродуктивними виступають префікси анти-, над-, міні-, роз-, спів-, псевдо-. Помічено творення авторських одиниць на основі онімів, зокрема від прізвищ відомих осіб. Відзначено роль аналогії та асоціації під час деривації оказіоналізмів. У статті почасти з’ясовано семантико-стилістичні особливості оказіоналізмів. Опрацьований матеріал дав підстави висновувати щодо переважання негативно оцінних утворень над позитивними. Акцентовано також на функційних особливостях оказіональних утворень. Установлено, що в текстах медіа та в інтернет-комунікації вони здебільшого виконують такі функції: номінативну, емотивну, експресивну, впливу, привернення уваги, когнітивну.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	Оказіоналізм; авторські слова; масмедійний і інтернетний дискурси; словотворення; спосіб; фактор; функція мови
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Збірники наукових праць Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української мови
Користувач, що депонує:	викладач Валентина Григорівна Заєць
Дата внесення:	17 Жов 2025 07:25
Останні зміни:	17 Жов 2025 07:25
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/53426

Actions (login required)

Перегляд елементу