Поетика жіночих “шрамів” у прозі Цань Сюе

Гальчук, Оксана Василівна (2025) Поетика жіночих “шрамів” у прозі Цань Сюе Східний світ (3). с. 91-104. ISSN 1608-0599

Текст Halchuk_Maksymets_Shidnij_svit_2025.pdf Download (1MB)

Анотація

Метою статті є визначення художніх особливостей творів Цань Сюе про буття жінки як про травматичний досвід. Осмислення змістових моделей жіночої екзистенції і художньої палітри її відтворення є актуальним, позаяк уможливлює дослідження авторських варіантів китайського жіночого дискурсу та дає змогу визначити характерну для сучасної жіночої літератури проблематику загалом. Ідентифікуємо твори Цань Сюе як “жіноче письмо”, де письменниця аналізує питання місця і ролі жінки в сучасному суспільстві; дискутує щодо біологічної зумовленості соціальної нереалізованості жінки, переосмислює негативну з погляду чоловіка конотацію “жінка-Інша” на стверджувальну як пошук власної ідентичності у фемінній інтерпретації тощо. Отож у комплексі наукових методів і підходів до дослідження пріоритетними є феміністичний підхід та ідея наративізації травми як одне з положень травмології. Мала проза Цань Сюе проаналізована крізь призму художньої моделі жіночої екзистенції як сукупності різного роду інтерпретацій, модифікацій, трансформацій проблематики жіночої прози в авторському стильовому тлумаченні. Диференційними ознаками для типології обрані найбільш поширені ракурси тлумачення жіночої екзистенції в гуманітарних студіях: соціологічний (“жінка у шлюбі” і “жінка-мати”), психологічний (“жінка-Інша”) і культурологічний (“жінка у світі чоловіка-митця”). Про сприйняття Цань Сюе жіночого досвіду як травми внаслідок зіткнення зі світом, збудованим за чоловічими законами, сигналізують твори збірки з промовистою назвою “Шрами” (“痕”). У роздумах про відсутність матері як втрати “ланки” в поколіннєвому “ланцюгу” авторка говорить про соціальне відчуження жінки, вдаючись до специфічного хронотопу, де поєднані реальне й ірреальне, й акцентуючи проблему тілесності (“Жінка з ногами ніби рибальська сіть” (“双脚像一团鱼网的女人”)). Залишає глибокий шрам у душі героїні усвідомлення, що її шлюб є пасткою, оскільки орієнтований на патріархатні уявлення про підпорядковану роль “жінки, яка служить” (“Анонім” (“匿名者”)). Цань Сюе досліджує психологію героїні, яка у спробі позбутися “шраму” самотності відмовляється від власної тотожності (“Лихвар” (“索债者”)). У цій психоаналітичній студії концепт жіночої покірності доведений до абсурду за допомогою фантасмагоричного образу кота як проєкції “чоловіка аб’юзера”. Отже, домінантною в Цань Сюе є інтерпретація жіночої екзистенції як травматичного досвіду героїнь у намаганні утвердити або віднайти власну ідентичність

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	жіноча екзистенція; китайська література; мала проза; травма; художня модель жіночої екзистенції; Цань Сюе
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра світової літератури
Користувач, що депонує:	професор Оксана Гальчук
Дата внесення:	20 Жов 2025 09:29
Останні зміни:	20 Жов 2025 09:29
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/53437

Actions (login required)

Перегляд елементу