Організаційно-просвітницька робота Федора Шевченка в таборі полонених українців Фрайштадт, Австро-Угорщина, в 1915–1918 роках (за документами ЦДАВО України та Слов’янської бібліотеки в Празі)

Срібняк, Ігор Володимирович та Хлєбіна, Анна Євгеніївна (2025) Організаційно-просвітницька робота Федора Шевченка в таборі полонених українців Фрайштадт, Австро-Угорщина, в 1915–1918 роках (за документами ЦДАВО України та Слов’янської бібліотеки в Празі) Архіви України, 344 (3). с. 166-194. ISSN 0320-9466, 2708-9614

[thumbnail of I_Sribnyak_A_Chebina_AU_2025_334_3_FSHN.pdf] Текст
I_Sribnyak_A_Chebina_AU_2025_334_3_FSHN.pdf - Опублікована версія

Download (1MB)
Офіційне посилання: https://au.archives.gov.ua/index.php/au/article/vi...

Анотація

Мета роботи – відтворення специфіки діяльності Федора Шевченка – племінника Кобзаря і одного з найактивніших організаторів національно-просвітницької роботи у таборі полонених українців Фрайштадт (Австро-Угорщина) у 1915–1918 рр., а також дослідження його життєвого шляху на основі аналізу матеріалів ЦДАВО України та Слов’янської бібліотеки у Празі з метою персоналізації колективного портрету полонених українців. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості та системності. Застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення), спеціальні історичні (історико-критичний, проблемно-хронологічний) та джерелознавчі (архівної евристики, зовнішньої та внутрішньої критики джерел) методи. Наукова новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу листів колишнього полоненого Івана Мороза – близького приятеля Ф. Шевченка, якого було звільнено з табору Фрайштадт стараннями чільного діяча Союзу визволення України (СВУ) А. Жука. Листування виявлено у фондах Слов’янської бібліотеки у Празі. Перспективи подальших досліджень полягають в актуалізації документів, які містять інформацію про різні аспекти діяльності української організації у таборі Фрайштадт, а також розкриття особливостей перебування на чужині тієї категорії українців, які не вважали для себе можливим повернутися до радянської України попри те, що там на них чекали їхні родини. Висновки. Ф. Шевченко весь час свого перебування у таборі був одним з провідних організаторів культурно-освітньої та національно-патріотичної роботи в Фрайштадті. Значною мірою саме завдяки його діяльності стало можливим продовження національно-організаційної роботи у таборі протягом зими – літа 1918 р., завдяки чому цей табір залишався головною базою для формування «Сірожупанної» дивізії.

Тип елементу : Стаття
Додаткова інформація: Studie „Organizační a vzdělávací činnost Fedira Ševčenka v ukrajinském zajateckém táboře Freistadt, Rakousko-Uhersko, v letech 1915-1918 (na základě materiálů z archivu CDAVO Ukrajiny a Slovanské knihovny v Praze)“ vznikla na základě institucionální podpory dlouhodobého koncepčního rozvoje výzkumné organizace poskytované Ministerstvem kultury České republiky (стаття «Організаційно-просвітницька робота Федора Шевченка у таборі полонених українців Фрайштадт, Австро-Угорщина, у 1915-1918 рр. (за матеріалами ЦДАВО України та Слов’янської бібліотеки в Празі)» була підготовлена на основі інституційної підтримки довгострокового концептуального розвитку науково-дослідної організації, наданої Міністерством культури Чеської Республіки) – авт.
Ключові слова: Перша світова війна; полонені українці; Австро-Угорщина; табір Фрайштадт; Федір Шевченко; культурно-освітня робота; «празькі архіви»
Типологія: Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра всесвітньої історії
Користувач, що депонує: професор Ігор Володимирович Срібняк
Дата внесення: 27 Жов 2025 15:26
Останні зміни: 27 Жов 2025 15:26
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/53574

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу