Стан сформованості плавності мовлення у дітей старшого дошкільного віку із заїканням

Бабич, Наталія Миколаїівна та Тичина, Катерина Олександрівна та Хомик, Тетяна Василівна та Логвиненко, Світлана Олександрівна та Ільчук, Вікторія Віталіївна (2025) Стан сформованості плавності мовлення у дітей старшого дошкільного віку із заїканням Особлива дитина: навчання і виховання, 119 (3). с. 218-236. ISSN 2312-2781

Текст Babych_NM_Tychuna_KO_Khomyk_NV_Logvinenko_SO_SFPMDSDVZ.pdf - Опублікована версія Download (1MB)

Анотація

У статті розглядаються особливості розвитку мовлення у дітей старшого дошкільного віку із заїканням в умовах повномасштабної війни в Україні. Проаналізовано вплив психоемоційного стресу на дихальну регуляцію, координацію артикуляції та їхній вплив на темпо-ритмічну організацію мовлення і його плавність. Встановлено, що порушення темпу, ритму, інтонації, паузування та недостатня тривалість спрямованого видиху призводять до нерівномірності мовленнєвого потоку, частих запинок та м’язового напруження у дітей із заїканням. На основі сучасних досліджень виділено ключові компоненти темпо-ритмічної складової мовлення та визначено їхні нормативні характеристики для старшого дошкільного віку. Авторами запропоновано методику визначення стану сформованості плавності мовлення у дітей старшого дошкільного віку із заїканням, що включає дослідження фізіологічного та мовленнєвого дихання; темпо-ритмічної складової мовлення; а також аналіз рівномірності темпу мовлення, частоти та характеру мовленнєвих запинок, наявності нервово-м’язового напруження й стабільності спрямованого видиху. За результатами досліду було констатовано порушення фізіологічного та мовленнєвого дихання, що призводять до труднощів у регуляції повітряного потоку, напруження голосового апарату, зупинки, повтори та зниження інтонаційної виразності. Виявлено недостатню сформованість дихальної функції, що ускладнює мовленнєвий процес і поглиблює вторинні прояви заїкання та негативно впливає на комунікативну активність. Дослідження також засвідчує наявність нерівномірного темпу мовлення, різних видів мовленнєвих запинок, а також порушення узгодженості дихання та артикуляції. Все означене поєднується з нервово-м’язовим напруженням і нестабільною тривалістю видиху, що знижує плавність та виразність висловлювань. Опираючись на виявлені особливості автори визначили основні напрямки логопедичного супроводу: дихальна гімнастика з елементами фонаційного навантаження; логокорекційна робота із м’язовою напругою; розвиток темпо-ритмічної складової мовлення; формування навичок самоконтролю та мовленнєвого планування; зниження мовленнєвої тривожності та страху перед мовленням; робота з батьками/родиною.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	плавність мовлення; діти; старший дошкільний вік; заїкання; стан сформованості
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти
Користувач, що депонує:	Тетяна Василівна Хомик
Дата внесення:	04 Лист 2025 21:26
Останні зміни:	04 Лист 2025 21:26
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/53620

Actions (login required)

Перегляд елементу