Розвиток усвідомлених навичок споживання інформації та медіаграмотності в епоху цифрових змін і медіатехнологій

Гетманенко, Людмила Миколаївна (2025) Розвиток усвідомлених навичок споживання інформації та медіаграмотності в епоху цифрових змін і медіатехнологій Electronic Journal of e-Learning, 4 (23). с. 15-29. ISSN 1479-4403

Текст L_Hetmanenko_EJEL_4_IS_2025_IPPO.pdf - Опублікована версія Available under License Creative Commons Attribution Non-commercial. Download (472kB)

Анотація

Актуальність. Необхідність вивчення медіаграмотності зумовлена зростанням деструктивного впливу інформації, яка трансформує суспільну свідомість і підвищує ризик маніпуляцій у цифровому середовищі. Зниження довіри до медіа, поширення дезінформації та зростання ролі соціальних мереж як основного джерела новин потребують глибокого аналізу нових комунікаційних загроз і пошуку ефективних засобів їх подолання, особливо в освітній сфері. Тому проблема розвитку критичного мислення молоді, яка перебуває в епіцентрі цифрової взаємодії та є найбільш уразливою до інформаційного впливу, набуває особливої актуальності. Мета. Метою статті є емпіричне вимірювання рівнів медіаграмотності та критичного мислення у соціальній вибірці, а також виявлення статистично значущого впливу таких змінних, як вік, рівень освіти та участь у програмах медіаосвіти, на формування відповідних когнітивних компетентностей. Методи. У 2024–2025 роках було проведено соціологічне опитування серед громадян України із використанням структурованої онлайн-анкети, що дозволило сформувати вихідні дані для подальшого аналізу. На основі цих даних перевірено гіпотези за допомогою класичного t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок у програмному пакеті JASP (зокрема, інструментів Descriptives та Independent Samples T-Test). Результати. Аналіз показав, що проходження курсів медіаосвіти має статистично значущий вплив на рівень медіаграмотності (M = 32.915 і 20.910) та критичного мислення (M = 33.111 і 21.059) серед респондентів, що підтверджується високими показниками t-тесту та великим ефектом Коена (d ≈ -1.57, p < 0.001). Освітній рівень респондентів також істотно впливає на когнітивні показники: учасники з вищою освітою продемонстрували значно вищі середні значення медіаграмотності (M = 30.023 і 18.473 при p < 0.001) та критичного мислення (M = 30.556 і 18.871 при p < 0.001). Крім того, виявлено статистично значущу вікову диференціацію рівнів медіаграмотності (Група 0: M = 29.904, SD = 6.301; Група 1: M = 20.448, SD = 9.380) та критичного мислення (Група 0: M = 30.201, SD = 6.530; Група 1: M = 20.510; SD = 9.209), що підтверджується високими значеннями t (t = -13.244; p < 0.001) і значним ефектом Коена (d = -1.187), вказуючи на істотний зв’язок молодшого віку з вищими когнітивними компетентностями. Висновки. Дослідження виявило низький рівень медіаграмотності та критичного мислення серед окремих груп респондентів, що засвідчує потребу у впровадженні системних освітніх програм, спрямованих на розвиток когнітивних і соціально-комунікаційних навичок. Водночас результати підкреслюють потенціал електронного навчання як ефективного середовища для формування медіаграмотності, оскільки онлайн-курси та цифрові освітні платформи можуть гнучко адаптувати зміст до різних вікових та освітніх груп. Це підтверджує доцільність інтеграції модулів медіаграмотності у формальні та неформальні формати електронного навчання, демонструючи, як цифрові інструменти підвищують доступність і персоналізацію освітнього процесу. Крім того, результати засвідчують зсув у теорії електронного навчання, оскільки ефективність онлайн-освіти в цій сфері залежить не лише від доступу до інформації, але й від побудови інтерактивних, компетентнісно орієнтованих освітніх інтервенцій. Таким чином, дослідження робить внесок як у практику, так і в теорію електронного навчання, визначаючи ключові чинники побудови цифрових курсів, що зміцнюють стійкість до дезінформації та маніпуляцій. Водночас обмеженням дослідження є відсутність глибшого аналізу соціокультурних факторів, що відкриває перспективи для подальших міждисциплінарних досліджень у цій галузі.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	медіаосвіта; навички пошуку; критичний аналіз медіаматеріалів; когнітивні компоненти; медіаграмотність; критичне мислення; когнітивна компетентність; інформаційне суспільство; цифрове середовище
Типологія:	Статті у базах даних > Scopus > У виданнях Q2 Scopus
Підрозділи:	Інститут післядипломної освіти > Кафедра природничо-математичної освіти і технологій
Користувач, що депонує:	Людмила Гетманенко
Дата внесення:	04 Лист 2025 21:31
Останні зміни:	04 Лист 2025 21:31
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/53696

Actions (login required)

Перегляд елементу