Альтернативні наративи сучасної прози: від містифікації до ідентичності

Бровко, Олена Олександрівна та Віннікова, Наталія Миколаївна (2025) Альтернативні наративи сучасної прози: від містифікації до ідентичності Вісник науки та освіти, 40 (10). с. 336-346. ISSN 2786-6165

[thumbnail of O_Brovko_Vinnikova_N_VNTO_Vol. 10(40)_FUFCM.pdf] Текст
O_Brovko_Vinnikova_N_VNTO_Vol. 10(40)_FUFCM.pdf

Download (792kB)
Офіційне посилання: https://perspectives.pp.ua/index.php/vno/article/v...

Анотація

Реінтерпретація історичних подій, міфологізація минулого в масовій свідомості, а також спроби переписування чи створення альтернативної історії залишаються предметом активних дискусій серед істориків різних країн. Спроби осмислити формування нових культурних моделей у системі гуманітарного знання методологічно спираються на теоретичні концепції Р. Барта, Ж. Батая, У. Еко, А. Моля, М. Фуко та інших мислителів, чиї ідеї сприяли становленню постструктуралістської та семіотичної парадигм аналізу культури. Ці процеси відображають актуальні тенденції розвитку гуманітаристики, у межах якої переосмислення історичного досвіду постає важливим інструментом культурної самоідентифікації. У цьому контексті особливого значення набуває аналіз механізмів творення історичних міфів, які виконують не лише пояснювальну чи легітимізуючу функцію, а й відіграють ключову роль у формуванні колективної пам’яті та ідентичності суспільства. Мета статті: виявити художні стратегії формування альтернативних історичних наративів у сучасній українській прозі та окреслити їхній вплив на конструювання колективної ідентичності, локальної пам’яті та культурного осмислення історичного досвіду. У результаті аналізу текстів виявлено художню специфіку альтернативного моделювання історії у творах В.Кожелянка, В.Єшкілєва й О.Гуцуляка, О.Чупи. У романі В. Кожелянка «Дефіляда в Москві» моделюється ситуація, в якій німецько-радянська війна завершується перемогою Української держави. Автор вибудовує пародійний вимір історії, де абсурдні ситуації та вигадані документи оголюють суперечності радянського й пострадянського історичного мислення. В. Єшкілєв і О. Гуцуляк у романі «Адепт» вибудовують альтернативну історію через інтертекстуальні нашарування, цитатність і гру з культурними кодами. Мотив «винайденого рукопису» структуроутворювальний, а межа між документом і вигадкою навмисно розмивається, створюючи ефект достовірності й підважуючи можливість об’єктивного знання про минуле. У романі О. Чупи «Бомжі Донбасу» автор переосмислює локальну ідентичність Донбасу, поєднуючи альтернативну історію «справжньої» України з реальними подіями.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: альтернативна історія; наратив; містифікація; гра; ідентичність; сучасна українська література
Типологія: Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Користувач, що депонує: професор Олена Бровко
Дата внесення: 26 Лист 2025 13:19
Останні зміни: 26 Лист 2025 13:19
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/53883

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу