Структурні моделі та комунікативні ролі вокативів у листуванні

Куц, Аліна Геннадіївна (2025) Структурні моделі та комунікативні ролі вокативів у листуванні Причорноморські філологічні студії (8). с. 145-149. ISSN 2786-8192

[thumbnail of A_Kuts_PPhS_25.pdf] Текст
A_Kuts_PPhS_25.pdf - Опублікована версія

Download (314kB)
Офіційне посилання: https://journals.onmu.in.ua/index.php/philology/ar...

Анотація

У статті здійснено ґрунтовний аналіз епістолярних вокативів у листуванні ранньоновоанглійського періоду з погляду їх структурних і прагматичних характеристик. У розвідці доведено, що досліджувані форми звертання функціонували для встановлення тону, рівнів формальності й соціальної динаміки, властивих для ранньоновоанглійської комунікації. Увагу також зосереджено на різноманітних зразках і контекстуальних особливостях вокативів, їх ключової ролі в реалізації стратегії ввічливості, близькості чи авторитету, яка унаочнює ієрархічні відносини й відповідні соціальні норми. У досліджуваних текстах звертання є важливими функціональними елементами, виконують важливу смислорозрізнювальну роль, важливе функціональне навантаження у відносинах між адресантом та адресатом. Відсутність структурного показника для позначення звертання в англійській мові зумовлює їх синтаксичну гнучкість. Мовці використовували різноманітні іменникові словосполучення й характерні інтонаційні моделі для вираження прямого звертання, тим самим посилюючи емоційний і реляційний контекст повідомлення.Окрім цього, у статті виявлене прагматичне значення навантаження вокативів, засоби втілення намірів мовця та його ставлення до адресата. Кожний вокатив містить відповідний, соціально зумовлений рівень поваги, і його вилучення або заміна може змінювати комунікативний намір адресанта. Листування між такими впливовими особами, як Джон Меннерс і Бесс, вдова, графиня Шрусбері, а також листи Анни Болейн до кардинала Томаса Волсі ілюструють персоналізацію взаємодії між учасниками комунікації, створення емоційного контакту між ними засобами вокативів. Матеріал дослідження демонструє роль епістолярних вокативів у встановленні відповідного тону й залученні адресата, уможливлює розуміння ранньоновоанглійських культурних і комунікативних практик.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: епістолярний вокатив; форми звертання; комунікативний намір; адресант; адресат; початкова й середня позиція; листування
Типологія: Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Факультет романо-германської філології > Кафедра англійської мови та комунікації
Користувач, що депонує: Аліна Геннадіївна Куц
Дата внесення: 01 Груд 2025 11:47
Останні зміни: 01 Груд 2025 11:47
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/54027

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу