Гальчук, Оксана Василівна (2025) У суголоссі з античністю: діалогічний характер лірики Андрія Содомори Колективна (три і більше авторів). Riga, Latvia : “Baltija Publishing”,, Riga, Latvia : “Baltija Publishing”.
|
Текст
Halchuk_O_monogr_chapter_2025.pdf Download (3MB) |
Анотація
Основною тенденцією рецепції Андрієм Содоморою античного тексту в оригінальній поезії книги «Поезія. Проза» (2012) є стратифікація різних її рівнів – жанрового, мотивного, асоціативно-ремінісцентного, образного – для перетворення «свого» тексту на позначений інтертекстуальністю, тобто потенційний інтертекст, змістові, ідейні, композиційні, жанрово-стильові, інтонаційні особливості якого увиразнені завдяки античному тексту. Проаналізовані твори зараховуємо до текстів, позначених широким спектром свідомих чи несвідомих, імпліцитних чи експліцитних міжтекстових зв’язків і прокреслених різнотипними інтертекстуальними знаками. Античний текст прочитується в ліриці Андрія Содомори на рівні космологічного, екзистенційного і естетикологічного мотивних комплексів. Він матеріалізований цитатами, алюзіями, ремінісценціями, дискурсивними сходженнями тощо, які правлять за ключ прочитання цих творів як зразків української античності. Експліцитною «присутністю» античного тексту у поезії Андрія Содомори є античні топоси: міфеми, імена письменників, назви творів – на рівні титулування віршів («Хронос», «Ікар», «Кентавр», «Алкей», «Труди і дні») або/і в тканині вірша («Думи» – Овідій, «Анемони» – Вулкани, «Камінні сходи» – Лета, «Лютневий сонет» – Феб та ін.); цитати античного походження як надтекстовий конструкт (епіграф): рядки з Горація («Годинник») і Гомера («Падіння») – або прямі чи непрямі цитати в тканині твору («Неспостережене», «Дим», «Похвала воді», цикл «Катрени»), що посилюють філософічність і вступають у діалог із текстом, розширюючи його семантичне поле, особливо, коли водночас обігрується античний мотив чи ремінісценція. Особливість індивідуально-авторської рецепції Андрієм Содоморою античного тексту полягає в оприявлення всіх рівнів освоєння античного тексту – емблематичне функціонування топосів як поетичного орнаменту, алегоричне вживання античних ремінісценцій і алюзій, трансформація та реміфологізація прецедентних мотивів і переведення їх у авторську міфо- й сюжетотворчість на античному ґрунті.
| Тип елементу : | Монографія (Колективна (три і більше авторів)) |
|---|---|
| Ключові слова: | Андрій Содомора; лірика; міжтекстовий діалог; антична інтертекстуальність; "жива античність" |
| Типологія: | Монографії > Видані в іноземному видавництві |
| Підрозділи: | Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра світової літератури |
| Користувач, що депонує: | професор Оксана Гальчук |
| Дата внесення: | 04 Груд 2025 13:00 |
| Останні зміни: | 04 Груд 2025 13:00 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/54378 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


