Художня репрезентація дихотомії «життя – смерть» у романі-фентезі Скарлетт Сент-Клер "Доторк темряви"

Радіч, Ульяна Володимирівна (2025) Художня репрезентація дихотомії «життя – смерть» у романі-фентезі Скарлетт Сент-Клер "Доторк темряви" [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ЗЛм-1-24-1.4д. Дата захисту: 18.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

[thumbnail of U_Radich_FUFKiM_2025.pdf] Текст
U_Radich_FUFKiM_2025.pdf

Download (1MB)

Анотація

У магістерській роботі досліджено особливості репрезентації дихотомії «життя – смерть» в романі сучасної американської письменниці Скарлетт Сент-Клер «Доторк темряви» в контексті трансформації античного міфу про Деметру і Персефону та його функціонування в сучасному фентезійному наративі. Аналіз здійснено з урахуванням міфокритичного підходу, елементів феміністичної інтерпретації та наратологічного аналізу. Дослідження складається з трьох розділів, кожен із яких послідовно висвітлює теоретичні та практичні аспекти заявленої проблематики. У першому розділі «Теоретичні основи дослідження дихотомії «життя – смерть» розглянуто основні підходи до вивчення міфологічної дихотомії «життя - смерть» в ітературознавстві, проаналізовано інтерпретацію міфу про Деметру і Персефону у світовій літературі, а також подано огляд наукових досліджень, присвячених творчості Скарлетт Сент-Клер. Другий розділ «Репрезентація концепту ЖИТТЯ в образі Персефони в романі С. Сент-Клер «Доторк темряви» присвячено аналізу образу Персефони як суб’єкта дії, простежено її внутрішню трансформацію, мотив вибору та становлення жіночої ідентичності. Особливу увагу зосереджено на символіці нарциса, саду та взаєминах героїні з Деметрою, Гадесом і іншими персонажами. У третьому розділі «Репрезентація концепту СМЕРТЬ в топіці потойбіччя в романі С. Сент-Клер «Доторк темряви» проаналізовано художнє моделювання простору Підземного світу, семантику темряви та мотив ініціації Персефони. Доведено, що темрява в романах Сент-Клер постає не як простір зла, а як топос самопізнання, відповідальності та влади. У результаті дослідження встановлено, що образ Персефони в романістиці Скарлетт Сент-Клер є прикладом сучасної реміфологізації, у межах якої архетип жінки-жертви трансформується в образ жінки-суб’єкта, наділеного правом вибору, голосу та дії.

Тип елементу : Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова: міф; образ Персефони; реміфологізація; феміністична інтерпретація; роман-фентезі; Скарлетт Сент-Клер
Шифр освітньої програми: 035.01.04
Шифр академічної групи: ЗЛм-1-24-1.4д
ПІБ наукового керівника: Бітківська Галина Володимирівна
Дата захисту: 18.12.2025
Місце захисту: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія: Кваліфікаційні роботи здобувачів > Українська мова та література
Підрозділи: Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра світової літератури
Користувач, що депонує: доцент Юлія Василівна Вишницька
Дата внесення: 22 Груд 2025 17:00
Останні зміни: 22 Груд 2025 17:00
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55395

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу