Постать митця в літературі і кіно: специфіка інтерпретації

Куц, Олена Вадимівна (2025) Постать митця в літературі і кіно: специфіка інтерпретації [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ЗЛм-1-24-1.4д. Дата захисту: 18.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

[thumbnail of O_Kuts_FUFKiM_2025.pdf] Текст
O_Kuts_FUFKiM_2025.pdf

Download (1MB)

Анотація

Магістерська робота присвячена проблемі висвітлення постаті митця в літературному і кінематографічному текстах. Об’єктом дослідження є романи «Місяць і мідяки» В. С. Моема і «Жага до життя» І. Стоуна, його однойменна екранізація реж. В. Міннеллі (1956) та фільми, присвячені життю і творчості Ван Гога: «На порозі вічності» (реж. Дж. Шнабель, 2018) «Вінсент і Тео» (реж. Р. Олтман, 1990), «З любов’ю Вінсент» (реж. Д. Кобєля і Г. Велчман, 2017) та інші байопіки, автори яких зосередилися на постаті художника. Вибрані тексти, що є яскравими зразками різних традицій, дозволили схарактеризувати на їхньому прикладі основні засади жанру та стиль авторів у зображенні митців. Задля досягнення мети були вирішені наступні завдання: виокремлення жанрових характеристик біографічної прози, окреслення її витоків та розвитку в контексті літератури XX–XXI століть; визначення специфіки біографічного роману про митця, а також особливості жанру байопіку, його різновидів, прийомів реконструкції біографії та інтерпретації образу митця; з’ясування і компаративний аналіз авторських стратегій В.С. Моема та І. Стоуна щодо створення образу митця, реконструкції його життєвого і творчого шляху; виявлення подібності і відмінності в конструюванні образу художника (Ван Гога і Гогена) в кінематографі, визначення особливості візуальної мови режисерів і її кореляції з літературним текстом. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів із двома параграфами в кожному, висновків та списку використаних джерел. Метою першого розділу – «Біографія митця в літературі і кіно: теоретико-історичні аспекти» – було розглянути ключові поняття, дотичні до теми магістерської, відстежити основні тенденції розвитку біографічної прози в літературі та байопіку у кінематографі, а також проаналізувати критичний дискурс щодо проблематики досліджуваної теми. Дійшли висновку, що як літературна, так і кінематографічна біографія митця виконує не лише роль реконструкції життєвого шляху, але й стає засобом дослідження психології, моральних і творчих принципів митця, відображення соціокультурного контексту епохи, а також формування художньої інтерпретації його особистості, особливо актуальної для культури кінця ХХ – поч. ХХІ ст. У другому розділі – «Митець як протагоніст англійської і американської біографічної прози» – зі спільним концептом персонажа проаналізовані зразки англійської і американської художньої біографістики – романів «Жага до життя» І. Стоуна та «Місяць і мідяки» В. С. Моема. Дійшли висновків, що В.С. Моем і І. Стоун як представники англійської та американської біографічної прози ХХ століття відповідно демонструють різні моделі художньої репрезентації митця: від психологізованої, дистанційованої інтерпретації (Моем) до документально обґрунтованої, але художньо підсиленої реконструкції життя й творчості (Стоун). У третьому розділі – «Варіативність інтерпретацій постаті митця у байопіках» – було поставлено за мету виявити відмінність та схожість у конструюванні образу художника (Ван Гога і почасти Гогена) у кінематографі, визначити особливості візуальної мови режисерів, дослідити питання кіноадаптацій, виокремити кінематографічні методи відтворення життя і творчого доробку митця. Дійшли висновків, що аналіз різних кіноінтерпретацій постаті Ван Гога засвідчує багаторівневість і варіативність моделей репрезентації митця у жанрі байопіка. На відміну від літературних версій життя Ван Гога, запропонованих Моемом і Ірвінгом, режисери фільмів активніше вдаються до відтворення психологічних станів героїв, використовуючи можливості кольору, світла, музики, монтажу та інші специфічні для кінематографу засоби. У висновках магістерської роботи з’ясовано, що біографічна проза ХХ–ХХІ століть є синтетичним жанром, сформованим на перетині біографії, автобіографії та історичного роману, спрямованим на психологічне й філософське осмислення постаті митця, її внутрішнього світу та природи творчості. Байопік визначено як кінематографічну форму біографічного наративу, що поєднує фактографічну основу з авторською інтерпретацією режисера та реалізується через монтаж спогадів, символічну візуалізацію, стилізацію під живопис, суб’єктивізацію оповіді тощо. Аналіз романів І. Стоуна «Жага до життя» і В. С. Моема «Місяць і мідяки» засвідчив відмінність між прагненням до історико-психологічної достовірності та умовно-біографічним, екзистенційним підходом. Дослідження байопіків про Ван Гога довело, що взаємодія слова й зображення формує інтермедіальну модель біографічного дискурсу, у якій літературні та кінематографічні стратегії взаємно доповнюються.

Тип елементу : Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова: Вільям Сомерсет Моем; Ірвінг Стоун; біографічна проза; роман-біографія; байопік; англійська література; американська література; інтерпретації; рецепція
Шифр освітньої програми: 035.01.04
Шифр академічної групи: ЗЛм-1-24-1.4д
ПІБ наукового керівника: Гальчук Оксана Василівна
Дата захисту: 18.12.2025
Місце захисту: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія: Кваліфікаційні роботи здобувачів > Українська мова та література
Підрозділи: Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра світової літератури
Користувач, що депонує: доцент Юлія Василівна Вишницька
Дата внесення: 22 Груд 2025 17:00
Останні зміни: 22 Груд 2025 17:00
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55396

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу