ЕНЕРГЕТИЧНІ РЕСУРСИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОЛІТИЧНОГО ВПЛИВУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Билан, Антон Володимирович (2025) ЕНЕРГЕТИЧНІ РЕСУРСИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОЛІТИЧНОГО ВПЛИВУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ПТКм-1-24-1.4д. Дата захисту: 16.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст A_Bylan_FSHN_2025.pdf Download (1MB)

Анотація

У формуванні сучасної світової політики енергетичні ресурси відіграють ключову роль, визначаючи економічну стабільність, безпеку та геополітичний баланс сил. У XXI столітті, за умов значного зростання світового споживання енергії, питання доступу, розподілу та контролю над енергетичними ресурсами набувають особливої актуальності [61]. Нерівномірний географічний розподіл запасів нафти, газу та інших видів породжує потенційні загрози енергетичної безпеці багатьох країн і регіонів, що, у свою чергу, впливає на міжнародні відносини та конфлікти [58]. Контроль над енергетичними потоками стає фактором глобальної конкуренції між державами, що посилює напруженість у міжнародних відносинах і зумовлює нові форми конфліктів, зокрема гібридних війн та енергетичного шантажу [16, 34]. Сучасні глобальні виклики, такі як нестабільність світових цін, екологічні проблеми та політична нестабільність, спонукають державу розробляти комплексні стратегії енергетичної політики, спрямовані на забезпечення стабільності, диверсифікації джерел енергії та підвищення енергоефективності [87]. Тож енергетичні ресурси відіграють ключову роль як інструмент політичного впливу в сучасному світі, формуючи геополітичні стратегії та визначаючи баланс сил на міжнародній арені [11,16]. Водночас розвиток нових технологій, зростання ролі відновлюваних джерел енергії та зміни у світовому порядку створюються як виклики, так і можливості для переосмислення політичних інструментів впливу ринку [24,35]. Дослідженню проблеми впливу використання енергетичних ресурсів як інструменту політичного впливу в сучасному світі присвятили свої праці численні вітчизняні вчені, зокрема В. Омельченко, О. Дікарєв, О. Суходоля та М. Гончар, які аналізували роль енергетичного фактора в міжнародних відносинах і зовнішній політиці України.. О. Архипов, О. Лукін, А. Шидловський, М. Кавалко, В. Микитенко, М. Земляний та інші, що працюють над питаннями енергетичної безпеки України та регіонів. А. Атаманенко та В. Піддубний, які аналізували вплив російсько-української війни на енергетичну безпеку України та Європейського Союзу [ 6]. Г. Ситник, що вивчала особливості вироблення публічної політики в енергетичній сфері України в умовах війни та інші [23]. Загалом, вітчизняні науковці виділяють значну увагу ролі енергетичних ресурсів у формуванні зовнішньополітичних стратегій, питанням енергетичної безпеки, а також механізмам політичного впливу через контроль над енергетичними потоками. Останніми роками проблематика використання енергетичних ресурсів як інструменту політичного впливу стала предметом пильної уваги й зарубіжних дослідників, серед яких М. Алатані, Дж. Браун, П. Джеймс, Дж. Маклін, Дж. Мітчел, В. Ноуленд, Ф. Парр, Дж. Пейн, Р. Робертсон, Р. Скотт, Д. Стерн, Ф. Тревіз, Д. Чепмен та інші. Ці вчені аналізують як економічні, так і політичні аспекти застосування енергетичних ресурсів у контексті впливу на глобальні політичні процеси. Українська криза 2014 року, що почалася з незаконної анексії Криму, переросла у повномасштабне вторгнення рф на територію України в 2022 році, що стало каталізатором радикальних змін у світовій енергетичній політиці. Європа суттєво скоротила імпорт російського газу, переорієнтувавшись на альтернативних постачальників, зокрема США, які стали ключовим експортером зрідженого природного газу для ЄС. Це призвело до посилення трансатлантичних енергетичних зв'язків, диверсифікації джерел постачання та активних інвестицій у відновлювані джерела енергії [53]. Це магістерське дослідження має на меті теоретично проаналізувати роль енергетичних ресурсів у світовій політиці, відобразити їх вплив на формування геополітичних стратегій та програму ключових факторів, що впливають на глобальну енергетичну безпеку. Актуальність магістерської роботи полягає у тому, що у сучасних міжнародних відносинах енергетичні ресурси виступають не лише як економічний фактор, а і як потужний інструмент політичного впливу, здатний формувати альянси, посилювати або ослаблювати держави, а також спричиняти регіональні й глобальні конфлікти. Особливо це проявляється на тлі зростаючих геополітичних напружень та трансформацій енергетичного ринку. Еергетична політика ще більше інтегрується з питаннями національної безпеки, економічного розвитку та екологічної стабільності, що робить вивчення ролі енергетичних ресурсів у світовій політиці та на Україну зокрема надзвичайно актуальним. Завдання дослідження: - Проаналізувати теоретичні підходи до визначення ролі енергетичних ресурсів у сучасних міжнародних відносинах та політиці . - Дослідити основні механізми використання енергетичних ресурсів як інструмент політичного впливу на глобальному та регіональному рівнях. - Визначити ключових гравців (держави, міжнародні організації, транснаціональні корпорації) у сфері енергетичної політики та їх інтереси. - Охарактеризувати сучасні тенденції та виклики у сфері енергетичної безпеки, зокрема в контексті геополітичних конфліктів і трансформації енергетичних ринків. - Проаналізувати досвід окремих країн і регіонів щодо використання енергетичних ресурсів у зовнішньополітичній діяльності . - Виявити особливості та перспективи політики України у сфері енергетичних ресурсів як інструмент політичного впливу в умовах глобалізації та сучасних викликів . -Розробити практичні рекомендації щодо підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів у політичній стратегії держави з урахуванням міжнародного досвіду та безпекових аспектів. Об'єкт дослідження: енергетичні ресурси як ключовий елемент геополітичних процесів та глобальних трансформацій. Предмет: механізми використання енергетичних ресурсів (викопне паливо, відновлювані джерела, критичні метали) як інструменту політичного впливу держав і транснаціональних акторів, включаючи їх роль у формуванні альянсів, конфліктів та енергетичної залежності. Мета дослідження: виявити механізми використання енергетичних ресурсів як політичного інструменту в системі сучасних міжнародних відносин та проаналізувати їх вплив на баланс сил у цивілізованому світі. Методи дослідження. Для виконання завдань дослідження та досягнення поставленої мети в кваліфікаційній роботі застосовувалися сучасні наукові методи, зокрема: системний підхід; індукція та дедукція; комплексний аналіз і синтез; тренд-аналіз; статистичні методи; економіко-математичне моделювання; графічні та табличні методи. Інформаційну базу дослідження становлять статистичні та аналітичні матеріали міжнародних організацій (Європейської комісії, Інститут енергетики Південно-Східної Європи, ОСП, IRENA, ОПЕК, МАГАТЕ) та аналітичних агентств (British Petroleum, US Energy Information Administration, International Energy Agency, Organization of the Petroleum Exporting Countries), наукових робіт українських і зарубіжних дослідників, а також офіційних матеріалів Державної служби, служби статистики України.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	політика; українська криза; енергетична політика
Шифр освітньої програми:	052.00.02
Шифр академічної групи:	ПТКм-1-24-1.4д
ПІБ наукового керівника:	Кондов Костянтин Володимирович
Дата захисту:	16.12.2025
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Політичні технології та консультування
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра політології та соціології
Користувач, що депонує:	Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення:	25 Груд 2025 12:55
Останні зміни:	25 Груд 2025 12:55
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55636

Actions (login required)

Перегляд елементу