Еволюція методів ведення сучасних війн

Бондаренко, Олександр Олегович (2025) Еволюція методів ведення сучасних війн [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ПТКм-1-24-1.4д. Дата захисту: 16.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст O_Bondarenko_FSHN_2025.pdf Download (725kB)

Анотація

Сучасні війни другої половини ХХ – початку ХХІ століття дедалі більше постають не лише як зіткнення регулярних армій, а як складні політичні процеси, у яких традиційні воєнні дії тісно переплітаються з дипломатичними, інформаційно-психологічними та іншими інструментами зовнішньополітичного впливу. Від масових міждержавних конфліктів часів «холодної війни» до гібридних, мережевих та асиметричних війн початку ХХІ століття простежується стійка тенденція до зростання ролі нематеріальних ресурсів – легітимності, контролю над наративами, міжнародної підтримки, організації проксі-структур, що дозволяють досягати політичних цілей із мінімізацією прямого застосування сили. У цьому контексті постає необхідність спеціального політологічного дослідження еволюції методів ведення сучасних війн як особливої форми політичного протистояння, де військові, дипломатичні та інформаційно-психологічні засоби розглядаються у взаємозв’язку. Актуальність обраної теми зумовлена тим, що впродовж другої половини ХХ – початку ХХІ століття війна поступово трансформується з переважно військового явища на комплексний політико-мережевий феномен; це особливо виразно демонструють війна в Кореї, В’єтнамська війна, війни в Югославії, громадянська війна Сирії та російсько-українська війни. У всіх цих кейсах спостерігається поєднання збройних дій із масштабними інформаційно-психологічними кампаніями, дипломатичним тиском, використанням проксі-акторів та іншими політичними інструментами, що потребує системного аналізу з позицій політології. У роботі передбачається дослідити, як змінювалися методи ведення війни під впливом розвитку міжнародних інститутів, норм міжнародного права, глобальних медіа та цифрових технологій. Метою кваліфікаційної роботи є аналіз еволюції методів ведення сучасних війн у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття як політичного феномену з акцентом на інформаційно-психологічних операціях, дипломатичному тиску та використанні проксі-акторів. Для досягнення цієї мети в роботі буде послідовно: окреслено зміст поняття «сучасна війна» та пов’язаних із ним категорій, показано, як у науковому та експертному дискурсі описуються гібридні, мережеві, асиметричні війни та інші форми сучасного збройно-політичного протистояння; реконструйовано історичну еволюцію методів ведення війни від «класичних» міждержавних конфліктів середини ХХ століття до гібридних війн початку ХХІ століття; проаналізовано політичні чинники, що впливають на вибір і трансформацію цих методів (структура міжнародної системи, конфігурація союзів, специфіка внутрішньополітичних процесів); розглянуто інформаційно-психологічні операції, дипломатичний тиск та використання проксі-акторів як ключові політичні методи ведення сучасних війн, показано механізми їх застосування для легітимації війни, формування внутрішньої та зовнішньої підтримки, впливу на громадську думку й позицію міжнародних інституцій; здійснено аналіз окремих конфліктів другої половини ХХ – початку ХХІ століття, зокрема російсько-української війни, як емпіричної бази для простеження еволюції зазначених методів; окреслено можливі політичні наслідки поширення сучасних методів ведення війни для внутрішньополітичної стабільності держав і системи міжнародної безпеки. Об’єктом дослідження виступають сучасні війни як форма міждержавного політичного протистояння у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття, що включає як «класичні» міждержавні війни, так і гібридні, мережеві, асиметричні конфлікти за участю державних і недержавних акторів. Предметом дослідження є особливості еволюції методів ведення сучасних війн у зазначений період, насамперед політичний вимір інформаційно-психологічних операцій, дипломатичного тиску та використання проксі-акторів. У роботі формується гіпотеза про те, що зміна методів ведення сучасних війн зумовлена передусім трансформацією політичних стратегій держав та конфігурації міжнародної системи, тоді як технологічний прогрес виступає важливим, але не єдиним і не визначальним чинником; перевірка цієї гіпотези здійснюватиметься шляхом теоретичного аналізу, порівняння окремих конфліктів і поглибленого вивчення російсько-української війни. Методологічну основу дослідження становитиме комплекс загальнонаукових і спеціальних політологічних методів: планується застосування історико-генетичного та порівняльно-історичного методів для простеження динаміки конфліктів і порівняння кейсів; системного й структурно-функціонального аналізу для розгляду сучасної війни як цілісної системи з воєнним, політичним, інформаційним та дипломатичним вимірами; контент-аналізу для вивчення офіційних документів, заяв, інформаційних кампаній, медійних наративів; методу кейс-стаді для детального аналізу окремих війн, насамперед російсько-української. Наукова новизна роботи вбачається у спробі узагальнити сучасні підходи до розуміння війни як політичного феномену та запропонувати системне бачення еволюції політичних методів ведення війни – насамперед інформаційно-психологічних операцій, дипломатичного тиску та проксі-війн – на широкому емпіричному матеріалі. Теоретичне значення дослідження полягатиме у формуванні цілісного уявлення про сучасну війну як політико-мережевий феномен, що може бути використане у подальших наукових розвідках із проблематики гібридних конфліктів, міжнародної безпеки, стратегічних комунікацій. Практичне значення очікуваних результатів пов’язується з можливістю їх застосування при розробці рекомендацій у сфері безпекової політики, протидії гібридній агресії, формуванні стратегій дипломатичного впливу та інформаційної стійкості, а також у навчальному процесі при викладанні дисциплін, пов’язаних із міжнародними відносинами, конфліктологією та безпековими студіями. Структура роботи зумовлена поставленою метою та логікою дослідження: у першому розділі заплановано розглянути теоретико-концептуальні підходи до розуміння сучасної війни та політичних методів її ведення, у другому – проаналізувати еволюцію методів ведення війни на прикладі низки конфліктів другої половини ХХ – початку ХХІ століття, у третьому – зосередитися на російсько-українській війні як узагальнюючому кейсі, що дозволяє показати практичну реалізацію досліджуваних методів. Апробація результатів кваліфікаційної роботи магістра була виконана на IV Міжнародна науково-практичній конференції «SCIENCE, TECHNOLOGY AND GLOBAL CHALLENGES» 4-6.12.2025 року в Токіо, Японія проведенням якої займається Науково-видавничий центр «Sci-conf.com.ua» CPN Publishing Group.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	війна; еволюція; дипломатія
Шифр освітньої програми:	052.00.02
Шифр академічної групи:	ПТКм-1-24-1.4д
ПІБ наукового керівника:	Ощипок Іван Федорович
Дата захисту:	16.12.2025
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Політичні технології та консультування
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра політології та соціології
Користувач, що депонує:	Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення:	25 Груд 2025 13:11
Останні зміни:	25 Груд 2025 13:11
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55641

Actions (login required)

Перегляд елементу