Розінкевич, Наталія Василівна (2025) Від індивідуальної травми до колективної пам’яті: екокритичне осмислення постчорнобильського наративу в книзі Ольги Купрієнко та Алли Багірової «Чорнобильська хроніка. Люди» Синопсис: текст, контекст, медіа, 4 (31). с. 280-286. ISSN 2311-259X
|
Текст
Rozinkevych_Sunopsus_25.pdf Download (840kB) |
Анотація
Предмет дослідження становить постчорнобильський літературний наратив як форма репрезентації техногенної травми, колективної пам’яті та етичної рефлексії в сучасній українській культурі на матеріалі книги Ольги Купрієнко та Алли Багірової «Чорнобильська хроніка. Люди» (2021), що об’єднує мемуари шістнадцяти безпосередніх учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Актуальність статті зумовлена потребою нового осмислення чорнобильського досвіду в контексті антропоцену, екологічних загроз і реактуалізації пам’яті про катастрофу в умовах сучасних викликів. Чорнобильська трагедія 1986 року стала однією з наймасштабніших техногенних катастроф ХХ століття, що радикально змінила взаємини людини з природним середовищем і спричинила глибокі соціальні, моральні та культурні травми. Мета статті полягає в аналізі механізмів формування колективної пам’яті, постпам’яті та повільної екологічної пам’яті в документально мемуарному наративі про Чорнобиль. Методи дослідження ґрунтуються на міждисциплінарному поєднанні екокритики та студій пам’яті, зокрема концепцій функціональної пам’яті, пам’яті сховища, постпам’яті та повільної пам’яті, що дало змогу здійснити текстуально інтерпретаційний аналіз чорнобильського наративу як процесу тривалого осмислення травматичного людського досвіду і наслідків техногенного втручання в природне середовище. Новизна дослідження полягає в екокритичному та меморіальному прочитанні документально мемуарної збірки як цілісного наративного утворення, що функціонує одночасно як архів пам’яті, поліфонічний дискурс травми та інструмент переходу від індивідуальних свідчень до колективної культурної пам’яті. Результати дослідження засвідчують, що книга функціонує як поліфонічне «місце пам’яті», у якому приватні свідчення ліквідаторів трансформуються в колективний наратив, актуалізуючи Чорнобиль як тривалий екологічний і морально етичний процес. Текст виконує важливу мнемонічну функцію, перетворюючи індивідуальні травми учасників ліквідації аварії на колективний досвід і формуючи «живу» соціальну пам’ять, а також постає медіумом постпам’яті, що забезпечує емоційний зв’язок між поколіннями.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | екокритика; екологічна пам’ять; Чорнобиль; травма; студії пам’яті; повільна пам’ять; постпам’ять; функціональна пам’ять; пам’ять сховище; антропоцен |
| Типологія: | Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Інститут післядипломної освіти > Кафедра мовно-літературної освіти |
| Користувач, що депонує: | Наталія Василівна Розінкевич |
| Дата внесення: | 25 Груд 2025 14:41 |
| Останні зміни: | 25 Груд 2025 14:41 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55647 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


