Праворадикальні партії Європи в електоральних процесах 2022-2024 рр.

Карачан, Дмитро Олексійович (2025) Праворадикальні партії Європи в електоральних процесах 2022-2024 рр. [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ПТКм-1-24-1.4д. Дата захисту: 16.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст D_Karachan_FSHN_2025.pdf Download (960kB)

Анотація

Останні десятиліття у політичному житті європейських демократій спостерігається стійке посилення позицій праворадикальних партій, які з маргінальних акторів політичної периферії поступово перетворилися на впливових гравців національного та наднаціонального рівнів. Ці сили дедалі частіше формують порядок денний публічних дебатів, визначають рамки дискусій щодо міграційної політики, євроінтеграції, безпеки та культурної ідентичності. Вони здатні не лише впливати на результати окремих виборів, а й змінювати конфігурацію партійних систем, логіку коаліційної взаємодії та зміст демократичних інститутів. На початку 2020-х років актуальність дослідження праворадикальних популістських партій в Європейському Союзі суттєво зросла під впливом нових кризових чинників. До вже наявних довготривалих трендів – економічної нерівності, «cultural backlash», зростання недовіри до традиційних партій і медіа – додалися пандемія COVID-19, енергетична та інфляційна кризи, а також повномасштабна російська агресія проти України, що радикально змінила безпековий порядок денний на континенті. В умовах системної турбулентності саме праворадикальні популістські партії часто пропонують прості й емоційно привабливі відповіді на складні суспільні виклики, апелюючи до «народу», національного суверенітету та «істинної» ідентичності. Особливого значення набуває той факт, що праворадикальні популістські партії дедалі активніше впливають не лише на політику окремих держав, а й на функціонування Європейського Союзу як політичної спільноти. Зростання їхньої присутності в Європейському парламенті та національних законодавчих та виконавчих органах посилює вагу євроскептичних, етнопопулістських наративів. Це безпосередньо відбивається на здатності ЄС виробляти спільні рішення у сферах безпеки, розширення, санкційної політики та підтримки України. Від того, якою буде роль праворадикальних популістських партій у ключових державах ЄС значною мірою залежить стабільність проукраїнського консенсусу, стійкість санкційного режиму, перспектива євроінтеграції України та майбутня архітектура європейської безпеки. Попри значний масив досліджень, присвячених популізму та праворадикальним партіям, низка важливих питань залишається недостатньо опрацьованою. По-перше, досі зберігається термінологічна й концептуальна неоднорідність: поняття «радикальна правиця», «крайня правиця», «правий популізм», «нові праві» часто вживаються як синоніми, що ускладнює порівняльний аналіз і точну типологізацію акторів. По-друге, значна частина літератури зосереджена на довгих історичних періодах (1990–2010-ті роки) або на окремих виборчих циклах, тоді як електоральні процеси 2022–2024 років у ЄС, позначені унікальним поєднанням кризових чинників, ще не стали предметом системного порівняльного аналізу. По-третє, недостатньо дослідженими залишаються довгострокові наслідки посилення праворадикальних популістських партій для демократичних інститутів, партійної конкуренції та зовнішньополітичного курсу ЄС, особливо у контексті російсько-української війни. У цьому контексті наукову та практичну актуальність набуває комплексне дослідження праворадикальних популістських партій у електоральних процесах Європейського Союзу в 2022–2024 роках. Такий підхід дозволяє не лише виявити загальні закономірності їхнього електорального зростання та трансформації, а й простежити, як ідейно-організаційні особливості та виборчі стратегії праворадикальних партій у різних країнах-членах ЄС впливають на демократичні інститути, партійні системи та безпеково-зовнішньополітичну архітектуру сучасної Європи. Для України така оптика особливо важлива, оскільки від політичної динаміки в державах – членах ЄС залежить характер і сталість підтримки у війні, перспектива європейської інтеграції та місце України в оновленій системі європейської безпеки. Метою магістерської роботи є здійснити теоретико-методологічний аналіз і порівняльне дослідження участі праворадикальних партій у виборчих процесах Європейського Союзу у 2022–2024 роках з метою виявлення закономірностей їх електорального зростання, ідеологічних особливостей та впливу на демократичні інститути в окремих країнах-членах ЄС. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких дослідницьких завдань: 1. Узагальнити теоретико-методологічні засади досліджуваних явищ та процесів, уточнити понятійний апарат і аналітичні підходи до вивчення праворадикальних популістських партій. 2. Здійснити аналіз ідеологічних позицій, організаційних моделей та виборчих стратегій праворадикальних популістських партій у провідних країнах ЄС. 3. Дослідити спільні риси та національні специфіки праворадикальних партій ЄС у виборчих циклах 2022–2024 років. 4. Проаналізувати вплив праворадикальних партій на демократичні інститути, політичну конкуренцію та суспільний дискурс у Європейському Союзі, зокрема в контексті європейської інтеграції та політики щодо України. 5. Здійснити прогностичну оцінку впливу праворадикальних партій ЄС у контексті внутрішньополітичних та геополітичних викликів, окреслити їхній потенційний вплив на безпекову та зовнішньополітичну архітектуру Європи. Об’єктом дослідження є електоральні процеси у Європі 2022–2024 років, передусім у державах – членах Європейського Союзу. Предметом дослідження є ідейно-організаційні особливості, стратегії та електоральна динаміка праворадикальних партій у виборчих кампаніях Європейського Союзу у 2022–2024 роках. У межах предмета дослідження особливу увагу приділено праворадикальним популістським партіям провідних країн ЄС, зокрема Німеччини, Франції, Польщі та Іспанії, як таким, що мають значний вплив на загальноєвропейські політичні процеси. У роботі виходимо з припущення, що посилення електоральної підтримки праворадикальних партій у Європейському Союзі є результатом взаємодії довгострокових структурних чинників (економічної нерівності, міграційних процесів, «культурного відкату», кризи довіри до традиційних еліт) та нових безпекових і політичних викликів, пов’язаних із повномасштабною російсько-українською війною та іншими кризами початку 2020-х років. При цьому диференційоване позиціонування праворадикальних партій щодо Європейського Союзу, війни, санкційної політики та євроінтеграції України зумовлює неоднаковий характер їхнього впливу на демократичні інститути, партійну конкуренцію та зовнішньополітичний курс ЄС, а відтак створює різні сценарії трансформації безпекової та політичної архітектури Європи. Методологічну основу магістерської роботи становить поєднання загальнонаукових та спеціальних політологічних методів, що дозволяє забезпечити комплексний аналіз досліджуваних явищ. У роботі використано такі основні методи: – метод аналізу і синтезу – застосований для опрацювання теоретичної літератури з проблематики популізму, праворадикальних партій, демократичного іллібералізму та європейської інтеграції, виокремлення ключових підходів і формування понятійно-категоріального апарату (передусім у першому розділі); – історичний метод – використаний для реконструкції еволюції праворадикальних партій у Європі, простеження їхніх ідейно-політичних трансформацій від маргінальних акторів до впливових учасників партійної конкуренції й урядових коаліцій (у першому та другому розділах); – порівняльний метод – застосований для зіставлення ідеологічних профілів, організаційних моделей та виборчих стратегій праворадикальних популістських партій у різних національних контекстах, а також для аналізу спільних рис та відмінностей у їхній електоральній динаміці в період 2022–2024 років (другий, третій і четвертий розділи); – інституційний аналіз – використаний для оцінки впливу праворадикальних популістських партій на функціонування демократичних інститутів, партійних систем, виборчих і коаліційних механізмів, а також на інституційну архітектуру Європейського Союзу; – контент-аналіз та елементи дискурсивного аналізу – застосовані для дослідження програмних документів, публічних заяв, медійних меседжів та виборчих кампаній праворадикальних популістських партій, особливо в частині їхніх позицій щодо міграції, євроінтеграції, національного суверенітету та російсько-української війни; Комплексне застосування зазначених методів дозволило поєднати теоретичний та емпіричний рівні аналізу, забезпечити логічну цілісність дослідження і перевірити висунуту гіпотезу. Наукова новизна магістерської роботи полягає у такому: – уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження праворадикальних партій у європейському контексті, обґрунтовано доцільність використання терміна «праворадикальні партії» із виокремленням праворадикальних популістських партій як специфічної підгрупи, що поєднує нативізм, авторитаризм і популізм; – удосконалено підхід до типологізації партій правого флангу шляхом чіткого відмежування праворадикальних популістських акторів від традиційного консерватизму, «нових правих», етнорегіоналістських та ультраправих рухів на основі ідеологічних, організаційних та інституційних критеріїв; – уточнено уявлення про вплив праворадикальних популістських партій на демократичні інститути, партійну конкуренцію та суспільний дискурс у ЄС, зокрема щодо трансформації ліберально-демократичних стандартів, зміни формату коаліційної взаємодії та посилення етнопопулістських наративів; – дістало подальшого розвитку розуміння потенційних наслідків посилення праворадикальних популістських партій для безпекової та зовнішньополітичної архітектури Європи в умовах внутрішньополітичних та геополітичних викликів, включно з впливом на єдність ЄС щодо санкційної політики, підтримки України та перспектив його подальшого розширення. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його висновків у діяльності органів державної влади України, дипломатичних установ, аналітичних центрів і громадських організацій, які працюють у сфері європейської інтеграції, безпеки та зовнішньої політики. Аналіз динаміки підтримки праворадикальних популістських партій, їхнього впливу на демократичні інститути та позицій щодо Європейського Союзу й України може бути корисним для оцінки ризиків і можливостей у відносинах із державами – членами ЄС, а також для розробки стратегій комунікації та адвокації українських інтересів у європейському політичному просторі. Окремі положення роботи можуть бути використані при підготовці навчально-методичних матеріалів, аналітичних записок, експертних доповідей і публічних виступів, присвячених сучасному стану та перспективам розвитку європейського політичного поля. Основні положення та проміжні результати дослідження було представлено у вигляді тез на Міжнародній науково-практичні конференції у м.Цюрих, Швейцарія 1-3 грудня 2025 р. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Перший розділ присвячено теоретико-методологічним засадам дослідження популізму та праворадикальних партій, уточненню понятійного апарату та окресленню аналітичних підходів. У другому розділі здійснено аналіз ідеологічних позицій, організаційних моделей та виборчих стратегій праворадикальних популістських партій у державах – членах ЄС. Третій розділ зосереджено на дослідженні спільних рис і національних специфік праворадикальних партій у виборчих циклах 2022–2024 років. У четвертому розділі проаналізовано вплив праворадикальних популістських партій на демократичні інститути, політичну конкуренцію, суспільний дискурс та безпеково-зовнішньополітичну архітектуру Європейського Союзу, а також здійснено елементи прогностичного аналізу їхньої подальшої ролі.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	праворадикальні партії; популізм; електоральний процес; партійна система; демократичний іллібералізм; євроскептицизм; міграційна криза; європейська інтеграція; VOX; AfD; PiS; RN
Шифр освітньої програми:	052.00.02
Шифр академічної групи:	ПТКм-1-24-1.4д
ПІБ наукового керівника:	Панасюк Леонід Валерійович
Дата захисту:	16.12.2025
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Політичні технології та консультування
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра політології та соціології
Користувач, що депонує:	Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення:	25 Груд 2025 13:35
Останні зміни:	25 Груд 2025 13:35
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55648

Actions (login required)

Перегляд елементу