СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ АНАЛІЗ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ ЯК ЧИННИКА СТАБІЛІЗАЦІЇ У ПОВОЄННИЙ ЧАС

Черних, Сергій Сергійович (2025) СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ АНАЛІЗ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ ЯК ЧИННИКА СТАБІЛІЗАЦІЇ У ПОВОЄННИЙ ЧАС [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ПТКм-1-24-1.4д. Дата захисту: 16.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст S_Chernyh_FSHN_2025.pdf Download (849kB)

Анотація

Повоєнні держави неодмінно опиняються у ситуації, де вони мусять вирішувати множину викликів, що впливають на внутрішню стабільність і загальний напрямок розвитку. Ці виклики включають відновлення зруйнованої інфраструктури, забезпечення соціальної згуртованості, подолання політичних розбіжностей та економічну реконструкцію. У таких умовах громадянське суспільство відіграє критично важливу роль, оскільки може слугувати мостом між урядом та населенням, допомагаючи згладжувати конфлікти та сприяти соціальній злагоді. Крім того, громадянське суспільство у повоєнних державах виступає як важливий агент змін, який може ініціювати відновлення демократичних інститутів та процесів. Для сприяння дотриманню прав людини, відновленню законності та забезпечення участі громадян в політичному житті. Залучення широких верств населення до управління країною через громадянські ініціативи та організації може значно підвищити прозорість урядових дій та посилити відповідальність влади перед народом. Війна в Україні створила безпрецедентні виклики для державності, демократії та соціальної єдності. Збройна агресія, масові руйнування інфраструктури, вимушене переселення мільйонів громадян та глибокі соціальні травми поставили під загрозу не лише безпеку держави, а й стабільність суспільного розвитку. У цих умовах особливого значення набуває громадянське суспільство як один із ключових акторів відновлення та консолідації нації. Громадянське суспільство в Україні проявляє себе під час війни через волонтерський рух, мережі взаємодопомоги, правозахисні ініціативи та активну співпрацю з міжнародними партнерами. Саме завдяки цій мобілізації суспільство змогло зміцнити обороноздатність країни, зберегти демократичні цінності та підтримати постраждале населення. У повоєнний час його роль лише зростатиме, адже від ефективності громадянських ініціатив залежатиме відновлення політичної стабільності, формування довіри до інституцій та соціальна інтеграція. Актуальність даного дослідження обумовлена необхідностю комплексного аналізу суспільно-політичної ролі громадянського суспільства у повоєнних державах для розуміння шляхів його розвитку в Україні по завершенні війни, виявленні його потенціалу як стабілізуючого чинника, запозичення ефективних моделей взаємодії з іншими учасниками суспільно-політичних процесів та розробці практичних рекомендацій для формування державної політики. Мета - дослідити роль та значення громадянського суспільства в Україні у процесі повоєнного відновлення України. Для досягнення мети роботи передбачено виконання таких завдань:  розкрити теоретико-методологічні засади аналізу громадянського суспільства як чинника суспільної стабільності;  дослідити моделі функціонування громадянського суспільства у повоєнних державах  проаналізувати роль громадських ініціатив та неурядових організацій у процесі відбудови повоєнних держав;  вивчити механізми партнерства з міжнародними організаціями для ефективної участі у повоєнному відновленні держави  виявити можливості громадянського суспільства для повоєнного суспільно-політичного розвитку України. Об'єктом дослідження є громадянське суспільство у повоєнних державах. Предметом дослідження є вплив громадянського суспільства на суспільно-політичні процеси для досягнення стабільності в умовах повоєнного розвитку держави. Теоретичне значення роботи полягає у розширенні знань про механізми взаємодії громадянського суспільства та держави, а практичне значення - у розробці рекомендацій для вдосконалення цих взаємодій у контексті повоєнного відновлення України. Практичне значення роботи: Це дослідження може мати значний вплив на політичну реформацію в повоєнних державах, оскільки його результати можуть бути використані для розробки рекомендацій, спрямованих на відновлення демократії та правопорядку. Воно може бути корисним урядам та міжнародним організаціям у стратегічному плануванні їхніх дій та стратегій для повоєнного розвитку. Структура роботи: магістерська робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить по три підрозділи, загального висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить ... сторінок, список використаних джерел становить ... найменування, з них ... – іноземні.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	громадянське суспільство; повоєнна держава; демократизація; політична стабілізація; соціальна злагода; мобілізація громадянського суспільства; відновлення інституцій;
Шифр освітньої програми:	052.00.02
Шифр академічної групи:	ПТКм-1-24-1.4д
ПІБ наукового керівника:	Костюк Тетяна Олександрівна
Дата захисту:	16.12.2025
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Політичні технології та консультування
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра політології та соціології
Користувач, що депонує:	Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення:	25 Груд 2025 14:06
Останні зміни:	25 Груд 2025 14:06
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55655

Actions (login required)

Перегляд елементу