Вишинська, Анастасія Володимирівна (2025) Сучасний танець як засіб тілесного сприйняття та самоусвідомлення танцівника [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ХОРм-1-24-1.4д. Дата захисту: 18.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.
|
Текст
A_Vyshynska_FMMH_2025.pdf.pdf Download (898kB) |
Анотація
У сучасному хореографічному мистецтві тіло постає не лише як виконавський інструмент, а як носій сенсу, досвіду і пізнання. Якщо раніше основна увага приділялася відтворенню форми, техніки та естетичної досконалості руху, то сьогодні акцент зміщується на процес усвідомлення руху, тілесних відчуттів і взаємодії з простором. У новітній хореографії танцівник виступає не просто виконавцем, а дослідником власного тіла, його реакцій, меж і зв’язків із психічними процесами. Еволюція мистецтва сучасного танцю у ХХ–ХХІ століттях – від Айседори Дункан і Марти Грем до провідних хореографів сучасності – засвідчує перехід від зовнішнього вираження до внутрішнього досвіду. Такі напрями, як соматичні практики, контактна імпровізація, техніка «Gaga» чи танцювально рухова терапія, сформували нову хореографічну парадигму, у центрі якої – тілесність як основа творчості, комунікації та самопізнання. В українському хореографічному просторі ця тенденція набуває особливого значення, адже сучасні виконавці й педагоги активно інтегрують соматичні, терапевтичні та імпровізаційні підходи у професійну підготовку. Проте в науковому полі досі недостатньо досліджено, яким саме чином сучасний танець сприяє формуванню тілесного сприйняття та самоусвідомлення виконавця, як рух стає засобом пізнання і рефлексії, а не лише естетичної дії. Актуальність теми зумовлена також зростанням інтересу до феномену тілесного усвідомлення у сучасній гуманітарній і мистецтвознавчій думці. Питання взаємодії тіла, свідомості й творчого процесу активно осмислюється у новітніх українських дослідженнях Л. Мови, В. Рубана, Г. Веселовської, О. Бігус, О. Хендрик та К. Бортник, які розглядають тілесність як основу художнього мислення, виконавської виразності й психофізичної цілісності танцівника. Однак, попри зростання наукового інтересу, феномен тілесного самоусвідомлення 4 залишається недостатньо теоретично окресленим і потребує системного аналізу саме в межах сучасної хореографії. Дослідження феномену тілесного самоусвідомлення у сучасному танці є важливим для розвитку теорії та методології хореографії. Воно дозволяє глибше зрозуміти механізми формування виконавської майстерності, творчої рефлексії та психофізичної цілісності танцівника.
| Тип елементу : | Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський)) |
|---|---|
| Ключові слова: | психофізіологія; сучасне хореографічне мистецтво; психологія танцю; фізіологія танцю; емоційний стан |
| Шифр освітньої програми: | 024.00.01 |
| Шифр академічної групи: | ХОРм-1-24-1.4д |
| ПІБ наукового керівника: | Андрощук Людмила Михайлівна |
| Дата захисту: | 18.12.2025 |
| Місце захисту: | Київський столичний університет імені Бориса Грінченка |
| Типологія: | Кваліфікаційні роботи здобувачів > Хореографія |
| Підрозділи: | Факультет музичного мистецтва і хореографії > Кафедра хореографії |
| Користувач, що депонує: | Єлизавета Олександрівна Мартинюк |
| Дата внесення: | 02 Січ 2026 09:42 |
| Останні зміни: | 02 Січ 2026 09:42 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55828 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


