Пантоміма як складова створення образу засобами танцювального руху в кінематографі

Гордієнко, Максим Юрійович (2025) Пантоміма як складова створення образу засобами танцювального руху в кінематографі [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ХОРм-1-24-1.4д. Дата захисту: 18.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст M_Hordiienko_FMMH_2025.pdf.pdf Download (3MB)

Анотація

Сучасний кінематограф характеризується багатогранністю засобів виразності, які використовуються для створення яскравих, емоційно насичених образів. Серед таких засобів особливе місце займає пантоміма як унікальний спосіб невербального спілкування, що дозволяє розкривати емоційний і драматичний зміст без слів [10]. У поєднанні з танцювальним рухом, пантоміма стає потужним інструментом формування художнього образу, доповнюючи візуальну естетику фільму і збагачуючи його емоційний наратив. Тема дослідження набуває особливої актуальності в умовах розвитку кіномистецтва, де пантоміма і танець дозволяють розширювати межі класичних підходів до створення персонажів та їх емоційного наповнення. Успішне використання пантоміми в кіно неодноразово демонструвалося в історії кінематографу, починаючи з епохи німого кіно і до сучасних кінематографічних експериментів, де акцент робиться на невербальній передачі емоцій. Дослідження цієї теми сприяє глибшому розумінню того, як танцювальні рухи у взаємодії з пантомімою здатні збагачувати кіномову, впливаючи на сприйняття образів глядачем. Дослідження пантоміми та її взаємодії з хореографією має глибоке теоретичне підґрунтя, що сягає праць видатних митців та теоретиків, які сформували основу для розуміння невербальних засобів виразності. Дослідження спирається на внесок як класичних, так і сучасних майстрів, чия творчість розкриває потенціал пантоміми в контексті танцю та кіномистецтва. Мистецтво пантоміми, що є універсальною мовою тіла, було осмислено та розвинене багатьма знаковими постатями. В епоху німого кіно генії, як-от Чарлі Чаплін, Бастер Кітон та Гарольд Ллойд, перетворили пантоміму на самостійну кіномову, використовуючи її для створення багатогранних і глибоко емоційних образів. Їхня творчість довела, що пластика, жести та міміка можуть нести в собі не менший драматичний зміст, ніж слово. У театральному мистецтві французькі міми Жан-Гаспар Дебюро, Етьєн Декру та Марсель Марсо перетворили пантоміму на витончений і філософський жанр, здатний виражати складні людські стани та універсальні ідеї. Їхні методи роботи з тілом і простором стали основою для сучасних експериментів у фізичному театрі та хореографії. У контексті хореографії інтеграція пантоміми набула особливого значення. Роботи таких майстрів, як Фред Астер і Джин Келлі, визначили канон поєднання танцю і кіно. На противагу цьому, експериментальні підходи Піни Бауш демонструють, як побутові рухи, наповнені сильним емоційним змістом, можуть формувати глибокі драматичні образи. Незважаючи на значний внесок цих митців, комплексне дослідження пантоміми як складової танцювального руху у кінематографічному контексті залишається недостатньо вивченим. Дослідження, що базується на аналізі історичних та сучасних кейсів, є актуальним, оскільки сучасний кінематограф дедалі більше покладається на невербальні засоби виразності для передачі емоцій та наративів. Таким чином, запропонована робота не лише систематизує знання про пантоміму та хореографію, але й пропонує новий погляд на їхню взаємодію у кіномистецтві, розкриваючи унікальний потенціал цих засобів для створення багатогранних і емоційно насичених образів. Актуальність теми полягає в наступному: 1. Розширення меж кіномистецтва: Пантоміма і танець дозволяють розширювати класичні підходи до створення персонажів та їхнього емоційного наповнення. 2. Невербальна передача емоцій: У сучасному кіно зростає акцент на невербальній комунікації. Дослідження показує, як пантоміма здатна збагачувати кіномову, впливаючи на сприйняття образів глядачем без слів. 3. Синтез мистецтв: Тема актуальна через унікальний синтез пантоміми та хореографії в кінематографі, де рух тіла, його динаміка, міміка та внутрішній стан актора-танцівника створюють єдину, безперервну розповідь. Камера дозволяє фіксувати найменші, ледь помітні зміни міміки, надаючи образу глибини, недоступної на сцені. 4. Відсутність комплексного аналізу: Незважаючи на успішне використання пантоміми в історії кіно, комплексний аналіз її ролі як складової танцювального руху у формуванні виразних образів у кінематографі є недостатньо вивченим. Дослідження прагне заповнити цю прогалину, аналізуючи її вплив на психологію персонажів та пропонуючи практичні рекомендації.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	пантоміма; хореографія; акторське мистецтво; драматичний театр; безмовне мистецтво; сценічна виразність; міміка
Шифр освітньої програми:	024.00.01
Шифр академічної групи:	ХОРм-1-24-1.4д
ПІБ наукового керівника:	Андрощук Людмила Михайлівна
Дата захисту:	18.12.2025
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Хореографія
Підрозділи:	Факультет музичного мистецтва і хореографії > Кафедра хореографії
Користувач, що депонує:	Костянтин Васильович Калієвський
Дата внесення:	05 Січ 2026 09:41
Останні зміни:	05 Січ 2026 09:41
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55836

Actions (login required)

Перегляд елементу