Данильченко, Вікторія Юріївна (2025) Формування фонематичного компонента мовлення у дітей дошкільного віку з мовленнєвими труднощами засобами інтерактивної візуалізації фонем [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ЛОГм-1-24-1.4д. Дата захисту: 15.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.
|
Текст
VYu_Danylchenko_FPSRSO_2025.pdf Download (2MB) |
Анотація
Сформованість фонематичного компонента мовлення відіграє важливу роль у мовленнєвому розвитку дитини і є основою для правильної звуковимови, успішного опанування лексики, граматики, навичок читання та письма. Ознакою недосконалості фонематичної складової мовлення є своєрідність розвитку вищих психічних функцій слухової модальності та фонематичних процесів: уваги, сприймання, пам’яті, уявлень, контролю, аналізу та синтезу. Найчастіше означені особливості проявляються у вигляді функціонально-мовленнєвих труднощів різного ступеня прояву: недостатності розпізнавання та розрізнення звуків мовлення за наявності збереженого фізіологічного слуху, неправильній звуковимові, недосконалості умінь складати слово зі звуків або виділяти певний звук у слові на слух. Такі труднощі гальмують розвиток усного мовлення у дошкільному віці , з одного боку, а з іншого – стають серйозною перешкодою на шляху до опанування писемного мовлення, що виступає невід’ємною складовою оволодіння знаннями в контексті різних освітніх галузей під час навчання у школі. Аналіз механізмів забезпечення акустичної складової фонематичного компонента мовлення дає змогу визначити її ключову особливість: дистантний характер сприймання слухових ознак звуків, що свідчить про відсутність матеріальної (тілесної) опори, яка присутня при їхній вимові. У разі наявності труднощів звуковимови, відсутність «правильного» артикуляційного укладу або його недосконалість також залишає дитину без надійної матеріальної опори, яка має сприяти формуванню еталонних фонематичних уявлень. Саме тому існуючі методики логопедичної роботи передбачають використання різноманітних опор (запропонованих авторами спеціальних позначок, переважно візуальних і тактильних у вигляді роздаткового матеріалу), які здатні компенсувати відсутність природних при виконанні завдань, що спрямовані на розвиток мовлення, поки воно знаходиться на етапі формування і потребує виразніших відчуттів. Водночас такі опори не є адаптованими до індивідуальних потреб дитини і кожного разу потребують значних витрат часу та ресурсів для виготовлення, вдосконалення або оновлення. Статичність означених опор може призводити до зниження мотивації до навчання і втрати інтересу за причини дефіциту інтерактивності
| Тип елементу : | Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський)) |
|---|---|
| Ключові слова: | фонематичний компонент мовлення; діти дошкільного віку; мовленнєві труднощі; інтерактивна візуалізація фонем |
| Шифр освітньої програми: | 016.01.01 Логопедія |
| Шифр академічної групи: | ЛОГм-1-24-1.4д |
| ПІБ наукового керівника: | Данілавічютє Е.А. |
| Дата захисту: | 15.12.2025 |
| Місце захисту: | Київський столичний університет імені Бориса Грінченка |
| Типологія: | Кваліфікаційні роботи здобувачів > Логопедія |
| Підрозділи: | Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти |
| Користувач, що депонує: | Роман Олександрович Павлюк |
| Дата внесення: | 05 Січ 2026 09:37 |
| Останні зміни: | 05 Січ 2026 09:37 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55879 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


