Психологічний супровід особистості середнього дорослого віку в подоланні кризи професійної самоактуалізації

Гавриш, Інна Миколаївна (2025) Психологічний супровід особистості середнього дорослого віку в подоланні кризи професійної самоактуалізації [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ЕКПм-1-24-1.4з. Дата захисту: 16.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст I.Gavrysh_FPSRSO_2025.pdf Download (894kB)

Анотація

Сучасний світ швидко змінюється. З одного боку, технологічний прогрес надає багато можливостей, з іншого – нестабільність та соціально-економічні виклики вимагають від людей більшої активності, вміння швидко адаптуватися, освоювати все нові і нові компетенції, розвивати soft skills, щоб формувати внутрішню психоемоційну стійкість до постійно змінюваних зовнішніх обставин. Ми більше не обираємо професію раз і на все життя. Основна характеристика нового часу – постійні зміни, які неминуче викликають запит на трансформацію особистості. Сьогодні в діловому середовищі на зміну концепції «людські ресурси» прийшла концепція «людський капітал», головним принципом якої є розуміння «результативний працівник – це щасливий працівник». Неможливість реалізувати себе частково або повноцінно в якійсь із сфер життя, в тому числі професійній, призводить до кризових станів особистості. Люди прагнуть знайти своє унікальне місце в буремному світі. У зв’язку з цим зростають запити до психологів: «як визначити свої життєві орієнтири?», «як максимально розкрити та реалізувати свій особистісний потенціал щоб бути щасливим?». Все частіше піднімаються проблеми професійної самоактуалізації, яка є одним із надважливих факторів в гармонійному існуванні людини. Феномен самоактуалізації особистості вивчали багато зарубіжних науковців, зокрема А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, Ф. Перлз, Е. Еріксон, К. Гольштейн, К. Хорні, Дж. Голланд, Д. Супер. Це питання було предметом уваги також багатьох українських психологів (Г. Костюк, О. Леонтьєва, Т. Титаренко, О. Бондаренко, Є. Головаха, В. Роменець, П. Лушин, Д. Шутько). У ХХ ст. термін «самоактуалізація» був синонімом поняття «самореалізація». На початку ХХІ ст. психологи розділили зміст цих понять. Якщо самореалізацію пов’язують із формами практичної діяльності, то самоактуалізацію визначають як прояв більш глибинних і складних процесів особистості, як то: рух до самовираження, пошук автентичного існування та внутрішніх ресурсів на шляху розвитку. Американський психолог Абрахам Маслоу визначив самоактуалізацію як бажання людини повністю реалізувати свої таланти та можливості, щоб досягнути вершини свого потенціалу. Він писав: «Якщо ви навмисно збираєтесь стати менш значною особистістю, ніж це дозволяють ваші здібності, я попереджаю - ви будете глибоко нещасливі все своє життя». В той же час, сам Маслоу визнавав, що самоактуалізація є рідкісним досягненням і, на його думку, менше 2% населення вдається її досягти. Важливо зауважити, що згаданий Маслоу відсоток, скоріше є наближеним, ніж точною статистикою. Самоактуалізація через професійну діяльність є найкращою можливістю для «пошуку себе», усвідомлення своїх істинних цінностей та смислів. Самоактуалізовані люди досягають більш ефективного функціонування та успіху. Але на шляху розвитку особистість може стикатися з кризами. Без кризи не можливий зріст. За нашими спостереженнями, найбільше людей зіштовхуються з кризою професійної самоактуалізації в середньому дорослому віці. Це період, коли людина підводить підсумки результатів свого буття: починає приходити усвідомлення, що сьогодення не влаштовує, а майбутнє не зрозуміле, часу залишилось обмаль, звичні сенси втратили актуальність, а нових - не має, та й сили і можливості вже не ті. Порушуються внутрішні опори, стабільність. Посилюються тривожність, роздратування та невдоволеність. Підводячи підсумки минулого, людина потрапляє у відчуття професійної нереалізованості, невдоволеності своїми досягненнями, усвідомлення розриву між тим, про що мріяла і що, в результаті, має. Негативні переживання не можуть не відображатися на її поведінці. Особистість потрапляє у внутрішню турбулентність, що може призвести до глибокої кризи. Ускладнює цей процес вікові особливості, які характерні для середнього дорослого віку. Постає питання, а що є первопричиною: нормативна криза середнього дорослого віку призводить до кризи професійної самоактуалізації чи саме криза професійної самоактуалізації може спровокувати кризу середнього дорослого віку? Дослідження кризи професійної самоактуалізації особистості середнього дорослого віку, її детермінанти і причини, хронологічні межі, дозволять глибше зрозуміти особливості станів, які є характерними для неї та розробити дорожню карту психологічного супроводу для максимально швидкого подолання проблеми.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	криза; середній дорослий вік; криза середнього дорослого віку; самоактуалізація; професійна самоактуалізація; самореалізація; сенс життя; потенціал
Шифр освітньої програми:	053.00.05
Шифр академічної групи:	ЕКПм-1-24-1.4з
ПІБ наукового керівника:	Ткачишина Оксана Романівна
Дата захисту:	16.12.2025
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Екстремальна та кризова психологія
Підрозділи:	Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра психології особистості та соціальних практик
Користувач, що депонує:	Наталія Анатоліївна Клішевич
Дата внесення:	05 Січ 2026 09:49
Останні зміни:	05 Січ 2026 09:49
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55933

Actions (login required)

Перегляд елементу