Розвиток резилієнтності фахівців соціономічної сфери в умовах воєнного стану

Годована, Ольга Євгенівна (2025) Розвиток резилієнтності фахівців соціономічної сфери в умовах воєнного стану [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ЕКПм-1-24-1.4з. Дата захисту: 17.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст O.Godovana_FPSRSO_2025.pdf Download (1MB)

Анотація

Десятирічна війна в Україні призвела до масштабної мобілізації до ЗСУ (за даними ЄДР та міграційної служби) у кількості півтора мільйона осіб та внутрішньому перселенню в кількості 4,9 млн осіб. З врахуванням середньостатистичної сім’ї в Україні, кількість українців що отримала подвійну травматизацію складає приблизно 8,6 мільйонів українців, а це майже третина населення України. Розуміння того як і яким чином третина українського населення вистоїть, відновиться, психологічно зросте та зміцниться під час та після війни є надважливим актуальним викликом сьогодення для психологів, психотерапевтів та працівників соціономічної сфери взагалом. Резилієнтність загалом пов’язана зі здатністю психіки особистості відновлюватися після несприятливих умов, травм, стрессових ситуацій. Вивчення резільєнтності є важливим, тому що розуміння людської спроможності до психологічної позитивної адаптації в несприятливих обставинах може допомогти фахівцям з психічного здоров’я розробляти спеціальні психотехнології для психопрофілактики та розвитку резільєнтності, життєстійкості, стресостійкості, розвитку здатності самостійно долати стресові ситуації. Концептуальні засади теоретичної та емпіричної бази дослідження феномену резильєнтності представлено у зарубіжних працях S. Luthar, А. Masten, K. M. Connor, J. R. Davidson, R. Newman, G. Richardson та багато ін. (Лютар, 2000; Мастен, 2014; Конор, 2003; Ньюман, 2005; Ричардсон та Девідсон, 2002). Термін «резильєнтність» було впроваджено науковцями E. Werner та R. Smith (Вернер та Сміт, 1992). За їх визначенням резилієнтність- це здатність до нормального розвитку в несприятливих умовах. Крістін Падескі та Деніс Мун у своїй книзі «Вступ до когнітивно-поведінкової терапії» (Introduction to Cognitive Behavioral Therapy) наголошують, що резилієнтність — це здатність адаптуватися до стресових обставин, зберігаючи психологічну стійкість і особистісну цілісність. Вони акцентують увагу на тому, що резилієнтність — це навичка, яку можна розвивати через практику когнітивно-поведінкових технік. Американська психологічна асоціація (APA, 2010) визначає резилієнтність як процес адаптації в умовах стресу, травматичних подій, трагедій чи тривалого впливу негативних чинників. Це поняття включає в себе здатність не лише справлятися з труднощами, але й досягати успішного розвитку в складних життєвих обставинах або після потенційно доленосних подій. Ряд україномовних авторів (напр. Семигіна Т.В., Басенко О.М., Гніда Т.Б.) використовує поняття життєстійкості та резилієнсу як синоніми. Навпроти, ряд авторів (напр. Кравчук С.Л., Лапіна М.Д.) розмежовує поняття резилієнтності та життєстійкості в україномовній термінології, відносячи життєстійкість до особистісної налаштованості, яка є прогностичним фактором резилієнтності, а самій резилієнтності надаючи поведінковий характер. Марціновська І.П. розглядає резилієнтність як адаптивні копінг-стратегії в ситуації травматичного стресу, фактично прирівнюючи резилієнс до адаптивного копінгу. Інші дослідники (напр., Тарасова Т.В.) стверджують, що поняття резилієнтності є ширшим за копінг поняттям, та означає здатність людини не просто повертатись до початкового стану, а і включає певний позитивний розвиток особистості. В Українському іституті когнітивно-поведінкової терапії резилієнтність розглядається у вигляді п’яти-компонентної моделі, поняття «практик» стійкості та моделі їх інтеграції у життя. Компоненти включають в себе орієнтацію на цінності, еффективні дії, корисне мислення, регуляція емоцій та опора на стосунки. Розвиток резилієнтності фахівців соціономічної сфери в умовах воєнного часу з потенційно великою кількістю постраждалих не досліджувався. З огляду на актуальність та недостатню розробленість інструментів розвитку резиліжнтності в умовах воєнного стану нами було обрано тему «Розвиток резилієнтності фахівців соціономічної сфери в умовах воєнного стану».

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	резилієнтність; життєстійкість; фахівці соціономічної сфери; воєнний стан
Шифр освітньої програми:	053.00.05
Шифр академічної групи:	ЕКПм-1-24-1.4з
ПІБ наукового керівника:	Цюман Тетяна Петрівна
Дата захисту:	17.12.2025
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Екстремальна та кризова психологія
Підрозділи:	Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра психології особистості та соціальних практик
Користувач, що депонує:	Наталія Анатоліївна Клішевич
Дата внесення:	05 Січ 2026 09:50
Останні зміни:	05 Січ 2026 09:50
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55935

Actions (login required)

Перегляд елементу