Булінг як психологічний чинник суїцидальної поведінки підлітків

Мордованюк, Даріна Михайлівна (2025) Булінг як психологічний чинник суїцидальної поведінки підлітків [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ЕКПм-1-24-1.4з. Дата захисту: 18.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст D.Mordovaniuk_FPSRSO_2025.pdf Download (2MB)

Анотація

Кваліфікаційна робота присвячена комплексному вивченню булінгу як психологічного чинника формування суїцидальної поведінки підлітків та розробці практичних підходів до діагностики й профілактики цього явища у закладах загальної середньої освіти. Актуальність теми зумовлена стрімким зростанням випадків шкільної агресії, кібербулінгу та інших форм міжособистісного насильства серед учнів, що у поєднанні з віковими кризами, емоційною нестабільністю та високою чутливістю підлітків значно підвищує ризики суїцидальної поведінки. Дослідження ґрунтується на сучасних наукових підходах у галузі девіантології, вікової та кризової психології. У роботі присвячено увагу теоретичному аналізу феномену булінгу та його психологічних наслідків. У підрозділі 1.1 розкрито поняття булінгу як систематичного насильства, що передбачає нерівність сил, повторюваність та цілеспрямованість агресивної дії. Наведено класифікацію видів булінгу, описано його структурні елементи - агресор, жертва та спостерігачі та їхні психологічні характеристики. Проаналізовано чинники шкільного середовища, що сприяють поширенню цькування: дефіцит ефективної комунікації, байдужість дорослих, негативні групові норми та соціально-психологічний клімат класу. У підрозділі 1.2 висвітлено вплив булінгу на психічне здоров’я підлітків. Висвітлено, що систематичне насильство провокує тривожні та депресивні стани, загострює емоційні розлади, посилює відчуття самотності та втрати особистої цінності. Узагальнено дані сучасних досліджень, які доводять значущий статистичний зв’язок між пережитим булінгом і ризиком Суїцидальної поведінки поведінки. Окреслено механізми, через які булінг призводить до розвитку суїцидальних тенденцій: формування стійких когнітивних викривлень, феномен «вивченої безпорадності», зниження самооцінки, емоційне виснаження та соціальна ізоляція. Підрозділ 1.3 присвячено характеристиці суїцидальної поведінки в підлітковому віці. Проаналізовано вікові та психосоціальні чинники, що підвищують вразливість підлітків до самогубства: імпульсивність, нестабільність емоційно-вольової сфери, потреба в автономії, висока залежність від групового схвалення та схильність до ризикованих форм поведінки. Показано, що підлітки-жертви булінгу мають специфічні прояви суїцидальності, які часто маскуються під депресивні або тривожні симптоми, що ускладнює діагностику та раннє втручання. Другий розділ має емпіричний і практичний характер та присвячений діагностиці й профілактиці суїцидальної поведінки серед підлітків. У підрозділі 2.1 розглянуто психологічні особливості підлітків у шкільному середовищі, які переживають систематичне цькування. Описано типові прояви стресових реакцій, особливості емоційної регуляції, специфіку міжособистісних стосунків та ступінь сформованості копінг-стратегій. Підкреслено, що школярі, які зазнають булінгу, демонструють підвищену чутливість до соціальних впливів, знижену стресостійкість та схильність до аутоагресії. У підрозділі 2.2 подано результати емпіричного дослідження, проведеного на вибірці учнів середнього та старшого підліткового віку. Використано комплекс психодіагностичних методик для виявлення рівня залученості у булінгові ситуації, оцінки емоційного стану, рівня тривожності, депресивної симптоматики та суїцидальної схильності та агресії. У результаті встановлено, що жертви булінгу мають дещо вищі показники суїцидальних думок у порівнянні з однолітками, які не зазнають цькування. Дані підтверджують гіпотезу про те, що булінг виступає важливим тригером формування суїцидальної поведінки. У підрозділі 2.3 запропоновано психоедукаційну профілактичну програму, спрямовану на зниження ризику суїцидальної поведінки та формування безпечного психологічного клімату в закладах освіти. Програма розроблена на основі даних діагностики (методика Басса–Даркі, анкета М. Горської, опитувальники УЦОЯО щодо булінгу) та містить покрокові заняття, спрямовані 5 на розвиток навичок емоційної регуляції, формування кола підтримки, відпрацювання технік самодопомоги, створення індивідуальних планів безпеки, подолання когнітивних викривлень, керування гнівом, протидії кібербулінгу, а також опрацювання цінностей і навичок допомоги одноліткам у кризі. Комплексний підхід охоплює як психоедукацію, так і практичні інструменти, що підвищують стресостійкість і звернення по допомогу, забезпечуючи превентивний вплив на формування суїцидальних тенденцій у підлітків, зокрема тих, хто є жертвами булінгу. У загальних висновках викладено основні наукові результати дослідження, підтверджено взаємозв’язок між булінгом і високим ризиком суїцидальної поведінки, окреслено перспективи подальших досліджень та практичного впровадження запропонованої профілактичної програми в освітніх закладах.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	суїцидальна поведінка; суїцид; булінг; булер; жертва
Шифр освітньої програми:	053.00.05
Шифр академічної групи:	ЕКПм-1-24-1.4з
ПІБ наукового керівника:	Цюман Тетяна Петрівна
Дата захисту:	18.12.2025
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Екстремальна та кризова психологія
Підрозділи:	Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра психології особистості та соціальних практик
Користувач, що депонує:	Наталія Анатоліївна Клішевич
Дата внесення:	05 Січ 2026 10:27
Останні зміни:	05 Січ 2026 10:27
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/55953

Actions (login required)

Перегляд елементу