Психологічні чинники готовності до шлюбу в дошлюбний період

Комарова, Міра Пилипівна (2025) Психологічні чинники готовності до шлюбу в дошлюбний період [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: СІПм-1-24-1.4д. Дата захисту: 15.12.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст MP_Komarova_FPSRSO_2025.pdf Download (864kB)

Анотація

З приходом війни в Україну, люди перебувають у нестабільній політичній ситуації, яка спричиняє загострення і так наявних проблем. Українське суспільство переживає складний період трансформації, що відображається на всіх сферах життя. Інститут сім’ї та шлюбно-сімейні стосунки зазнають значних змін під впливом глобалізації, економічної нестабільності та культурних зрушень, що вимагає глибокого аналізу психологічних аспектів готовності до шлюбу. Частим явищем стало те, що мотиви до шлюбу мають характер короткочасного душевного пориву. Це зумовлює в свою чергу ріст кількості розлучень. У молоді формуються хибні, інфантильні уявлення про шлюб та взаємодію з майбутнім партнером. Незрілі погляди, нереалістичні, інколи інфантильні погляди і пояснюють неготовність до шлюбу. Готовність до шлюбу і його стабільність шлюбу залежить від рівня психологічної готовності партнерів, що охоплює їх емоційну зрілість, усвідомлення власних очікувань та цілей, вміння будувати довірливі стосунки, а також здатність знаходити компроміс. У контексті сучасних викликів, таких як високий рівень розлучень, зміна традиційних гендерних ролей, зростання стресових факторів, дослідження психологічних чинників готовності до шлюбу є надзвичайно важливим. Воно дозволяє розробити ефективні психолого-педагогічні підходи для підготовки молоді до шлюбу, спрямовані на розвиток емоційної зрілості, саморефлексії, та здатності до спільного вирішення життєвих викликів, що, у свою чергу, сприяє зміцненню сімейних стосунків і зниженню ризику розлучення. Теоретичний аналіз наукових джерел дозволяє стверджувати, що готовність до шлюбу – це стан, який складається з поглядів, особистих установок, цінностей орієнтованих на побудову позитивних подружніх стосунків (М. Гончарук, А. Кляпець, О. Ларіна, А. Денисенко). Формування готовності пов’язують зі зрілістю, свідомістю і обізнаністю індивіда. Основними об’єктивними чинниками є вплив суспільної думки, вплив батьків, приклад друзів, обширний вибір супутника у навчальному закладі. До суб’єктивних – сприятливий вік, мотиви, темперамент і характер, соціальна зрілість (Т. Левицька). Проблема низького рівня готовності полягає в прийнятті помилкових рішень та створення не стабільних шлюбів (Т. Левицька). Поширеним явищем є неадекватна мотивація до створення шлюбу, як можливе заповнення дефіциту, відокремлення від батьківської сім’ї, подолання кризи, дотримання соціальних норм. Українське суспільство перебуває в кризовому стані, який зумовлює і невизначеність через майбутнє, і відсутність стабільності. Перші роки повномасштабного вторгнення спостерігався весільний бум, натомість зараз за даними Мін’юста, у 2024 році в Україні зареєстрували 150,21 тис. шлюбів, що на 19,3% менше, ніж попереднього року. Водночас кількість розлучень стрімко зросла — на 42,2%. Ці статистичні дані підкреслюють важливість глибокого розуміння психологічних чинників готовності до шлюбу в умовах сучасного українського суспільства. Кризові обставини, можуть впливати на мотивацію до шлюбу та стабільність сімейних відносин. Зростання кількості розлучень може свідчити про недостатню психологічну підготовку молодих пар до шлюбу, нереалістичні очікування або нездатність ефективно вирішувати конфлікти. З огляду на зазначені тенденції, виникає нагальна потреба в розробці та впровадженні науково обґрунтованих програм психологічної підготовки до шлюбу, спрямованих на формування адекватних уявлень про шлюбно-сімейні відносини, розвиток комунікативних навичок та емоційної зрілості. Розгляд науково-теоретичного матеріалу з означеної проблеми демонструє складність та багатогранність феномену готовності до шлюбу, висвітлює його вплив на стабільність сімейних відносин та підкреслює необхідність розробки ефективних стратегій психологічної підтримки молодих пар, що, безумовно, засвідчує актуальність обраної теми дослідження. Мета дослідження: охарактеризувати психологічні чинники готовності до шлюбу та розробити і апробувати програму формування готовності молоді до шлюбу в дошлюбний період. Відповідно до мети визначено такі завдання: 1. Здійснити теоретичний аналіз сучасних наукових підходів до проблеми психологічних чинників готовності до шлюбу. 2. Емпірично дослідити особливості психологічної готовності молоді до шлюбу в дошлюбний період та чинники, що її зумовлюють. 3. Розробити та апробувати програму формування психологічної готовності молоді до шлюбу в дошлюбний період. Шляхами реалізації мети та завдань дослідження є: теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми психологічних чинників готовності до шлюбу в дошлюбний період, порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних даних; дослідження рівня готовності до шлюбу за допомогою анкетування, тестування, інтерв’ю; кількісний та якісний аналіз отриманих даних засобами математично статистичної обробки результатів дослідження

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	готовність до шлюбу; психологічні чинники; розлучення; мотивація; комунікація; емоційна зрілість; шлюб
Шифр освітньої програми:	053.00.06 Сімейна психологія
Шифр академічної групи:	СІПм-1-24-1.4д
ПІБ наукового керівника:	Кутішенко В.П.
Дата захисту:	15.12.2025
Місце захисту:	Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Сімейна психологія
Підрозділи:	Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра психології особистості та соціальних практик
Користувач, що депонує:	Роман Олександрович Павлюк
Дата внесення:	05 Січ 2026 10:30
Останні зміни:	05 Січ 2026 10:30
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/56021

Actions (login required)

Перегляд елементу