Бітківська, Галина Володимирівна та Морозова, Галина Костянтинівна (2025) Символіка рослинного світу в романі-фентезі Скарлетт Сент-Клер «Доторк темряви» Південний архів (філологічні науки) (101). с. 28-35. ISSN 2663-2691, 2663-2705
|
Текст
H_Bitkivska_H_Morozova_PA_101_FUFKM.pdf - Опублікована версія Download (343kB) |
Анотація
Мета статті – дослідити художні параметри символіки рослинного світу в романі-фентезі сучасної американської письменниці Скарлетт Сент-Клер «Доторк темряви». Методи дослідження формуються як комплекс елементів аналізу і синтезу (для огляду джерел з досліджуваної проблеми), порівняльно-типологічного методу (для встановлення схожості / відмінності особливостей репрезентації міфу про Деметру і Персефону в художніх творах), герменевтичного методу (для здійснення інтерпретації тексту роману з подальшим трактуванням окремих елементів), антропологічного аналізу (для простеження і систематизації репрезентованого у творі життєвого досвіду персонажів), засад екокритики (для висвітлення екологічної свідомості персонажів, екоцентричних цінностей). Результати. У розвідці проаналізовано символіку рослинного світу в романі-фентезі С. Сент-Клер «Доторк темряви». Встановлено, що письменниця бере за основу інваріант давньогрецького міфу про Деметру і Персефону і модифікує його складники для висвітлення сучасних проблем. Письменниця акцентує в романі образ Персефони, а не Деметри; використовує міф не для пояснення зміни пір року, а передусім для репрезентації гібридної ідентичності юної особи, що водночас є богинею весни і обраницею Гадеса в якості майбутньої королеви Підземного світу. Важливим засобом зображення гібридності Персефони є образи рослинного світу, які за своєю природою перебувають у земному й підземному просторах одночасно. Встановлено, що з-поміж флористичних образів твору найважливішими є нарцис і квітковий сад. У свідомості головної героїні нарцис маніфестує появу Гадеса, маркує середовище його побутування і є його символом. Квітковий сад, який намагається виростити Персефона в Підземному світі, є відзеркаленням усіх етапів її звільнення від будь-якої зовнішньої опіки і утвердження власної ідентичності. Висновки. Отже, у творі «Доторк темряви» С. Сент-Клер рамка роману-фентезі використовується як безпечне середовище для репрезентації важливих світоглядних, гендерних, екологічних проблем сьогодення. Вигаданий світ є зручним простором для реінтерпретації інваріантних і актуалізації варіативних мотивів міфу про Деметру і Персефону. У зображенні рослинного світу роману поєднуються обидві стратегії, наприклад, інваріантний образ нарциса набуває варіативних конотацій, пов’язаних з етичною відповідальністю персонажів і соціальними факторами.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | квітка; сад; ліс; екоцентризм; біоцентризм; антропологічний вимір; вигаданий світ; масова література |
| Типологія: | Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра світової літератури |
| Користувач, що депонує: | доцент Галина Бітківська |
| Дата внесення: | 11 Лют 2026 13:33 |
| Останні зміни: | 11 Лют 2026 13:33 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/56205 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


