Філософська рефлексія та критичне мислення як засоби формування політичної зрілості учасників освітнього процесу у вищій школі

Горбань, Олександр Володимирович та Вінтонів-Бахарєва, Світлана Зіновіївна та Панасюк, Леонід Валерійович (2025) Філософська рефлексія та критичне мислення як засоби формування політичної зрілості учасників освітнього процесу у вищій школі Вісник Львівського університету: серія філос.-політолог. студії (62). с. 82-90. ISSN 2663-5615

Текст O_Horban_S_Vintoniv-Bakharieva_L_Panasiuk_FRKMZFPZUOPVS_VLUSFPS_2025_62_82-90.pdf Download (663kB)

Анотація

У статті розглянуто взаємозалежність філософської рефлексії та критичного мислення у формуванні політичної зрілості здобувачів вищої освіти. У контексті трансформації демократичних суспільств та зростання загроз когнітивної маніпуляції з боку медіа й політичних акторів проблема розвитку здатності до самостійного політичного мислення набула особливої актуальності. Здійснений огляд літератури засвідчує недостатню концептуалізацію феномена політичної зрілості в освітньому дискурсі, що зумовлює потребу у філософському осмисленні механізмів її становлення. Метою дослідження є з’ясування того, як критичне мислення функціонує як інструмент подолання інфантилізованої політичної свідомості та які освітні умови сприяють розвитку політичної суб’єктності. Показано, що формування політичної зрілості є результатом подолання когнітивної пасивності через залучення здобувачів до рефлексійно-діалогічних освітніх практик. Проаналізовано потенціал трансдисциплінарних модулів і проєктної діяльності як ефективних педагогічних стратегій. Акцентовано на значущості демократизації освітнього середовища, контекстуалізації знань та легітимації помилок як ресурсу розвитку. Результатом дослідження є теоретичне узагальнення ключових умов, інституційних та змістових чинників, а також когнітивно-комунікативних механізмів формування критично мислячої, політично зрілої особистості в системі вищої освіти. Здійснено філософське осмислення освітнього процесу як простору становлення політичної суб’єктності через рефлексію, діалог і досвід автономного мислення. Обґрунтовано, що політична зрілість формується не лише шляхом засвоєння знань, а насамперед через включення у практики смислотворення, дискусії та відповідальності за прийняті рішення. Перспективами подальших досліджень є вивчення валідних індикаторів політичної зрілості, здатних унаочнити рівень сформованості самостійного політичного мислення у здобувачів освіти. Необхідним етапом подальшого наукового пошуку є емпіричне вивчення ефективності окремих педагогічних підходів (зокрема, міждисциплінарного моделювання, рефлексійно-проєктного методу, міжпозиційного діалогу). Також окреслюємо потребу у поглибленому аналізі трансформації педагогічної ролі викладача – від носія готового знання до фасилітатора критичної свідомості, від транслятора інформації до метафізичного посередника між логікою теорії та етикою дії.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	критичне мислення; політична свідомість; вища освіта; рефлексивна культура; міждисциплінарний підхід; освітнє середовище; педагогічна взаємодія
Типологія:	Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства
Користувач, що депонує:	професор Олександр Володимирович Горбань
Дата внесення:	29 Січ 2026 09:39
Останні зміни:	29 Січ 2026 09:39
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/56211

Actions (login required)

Перегляд елементу