Стан та динаміка розвитку людського капіталу ЄС та України: міжкраїнні порівняння

Ушенко, Наталя Валентинівна та Курочка, Олександра (2025) Стан та динаміка розвитку людського капіталу ЄС та України: міжкраїнні порівняння Часопис економічних реформ, 60 (4). с. 123-134. ISSN 2221-8440, 2663-2896

Текст Ushenko_N_Kurochka_O_CHER_2025.pdf - Опублікована версія Download (667kB)

Анотація

Постановка проблеми. Проведення міжкраїнних порівнянь динаміки розвитку людського капіталу дозволяє ідентифікувати рейтинг країн в залежності від співвідношення значень його складових, а співставлення отриманих результатів за різними метриками – об’єктивізувати стан розвитку людського капіталу країн на основі використання різних систем показників. Мета дослідження спрямована на проведення міжкраїнних порівнянь розвитку людського капіталу країн задля визначення його пріоритетних напрямів повоєнного відновлення економіки України. Об’єктом дослідження є якісні параметри людського капіталу у міжкраїнному порівнянні. Предметом дослідження виступають теоретико-методичні засади вимірювання якості людського капіталу та напрями державного регулювання, що мають сприяти соціально-економічному розвитку у повоєнному відновленні України. Методи дослідження: абстрактно-логічний, графічний, порівняльного аналізу, статистичний, узагальнення. Основною гіпотезою дослідження стало припущення про те, що міжкраїнні порівняння в умовах відкритості підсистем світової економіки обєктивізують вимірювання якісних параметрів розвитку людського капіталу, стан якого є важливим чинником повоєнного відновлення України. Виклад основного матеріалу. Розкрито особливості трактування поняття «людський капітал» провідними міжнародними інституціями та особливості методичних засад його вимірювання. Проведений аналіз показав, що Україна у періоді 2020-2023 рр. утримувала «Високий рівень ІЛР» у 2-й групі міжкраїнного рейтингу, що забезпечується на основі зайняття 87 позиції в «Високому рівні ІЛР» у системі рейтингу Human De- velopment Index (HDI) 2023 р. (75-124 рейтингові місця); 53 позиції в «Високому рівні ІЛР» в системі рейтингу Human Capital Index 2020 р. (28-73 рейтингові місця); 63 позиції в «Високому рівні ІЛР» у системі рейтингу SPI (AITI Global Social progress index) 2024р. (31-70 рейтингові місця). Здійснено порівняльний аналіз структури основних показників життя населення, показників навчання населення, впливу обсягів розподілу ВНД у Німеччині, Франції (позиції 5 та 26 у «Найвищій групі» ІЛР в світі ) та України (позиція 87 у «Високій групі» ІЛР). Це дозволило продемонструвати доцільність адаптації зарубіжного досвіду щодо шляхів забезпечення сталого розвитку людського капіталу в Європейському Союзі, а різниця між показниками країн ЄС та України є програмою розвитку за складовими Індексу людського розвитку для України. Розроблено пріоритетні напрями розвитку людського капіталу в контексті повоєнного відновлення України. Оригінальність та практична значимість обумовлюються використанням метрик вимірювання якості людського капіталу на основі його структурно-функціонального аналізу, що дає змогу здійснювати рейтингування країн, яке відображає рівень та/або потенціал розвитку людського капіталу. Порівняння використаних методичних підходів дає можливість здійснювати коректні міжкраїнні порівняння, які об’єктивізують оцінювання рівня розвитку людського капіталу та можуть використовуватися різними групами стейкхолдерів для прийняття рішень щодо планування розвитку людського капіталу країн, компаній. Висновки та перспективи подальших досліджень. Для ефективного подолання повоєнних проблем розвитку людського капіталу України доцільно орієнтуватися на пріоритетні напрями, що охоплюють реінтеграцію внутрішньо переміщених осіб в Україні та зовнішніх мігрантів, які покинули Україну з 2022 року; реалізацію державних програм надання освітньої підтримки; державне сприяння цифрової економіки та залучення інвестицій у людський капітал; розробку державних програм підтримки реабілітації в цивільному житті осіб з військовими пораненнями; фінансову підтримку розвитку людського капіталу через освітні реформи, медичну реабілітацію та економічне зростання. Перспективами подальших досліджень є макроорієнтовані поведінкові прояви людського чинника у кризових умовах, що дозволить визначити спрямовуючі поведінкові інструменти задля сталого соціально-економічного розвитку країни у повоєнному відновленні.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	людський розвиток; людський потенціал; людський капітал; глобальний вимір; міжкраїнні порівняння; охорона здоров’я; освіта; міграція; мобільність; конвергенція людського капіталу; світова економіка
Типологія:	Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет економіки та управління > Кафедра міжнародної економіки
Користувач, що депонує:	професор Наталя Валентинівна Ушенко
Дата внесення:	02 Лют 2026 09:45
Останні зміни:	02 Лют 2026 09:45
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/56241

Actions (login required)

Перегляд елементу