Договір валютного ф’ючерсу як підінститут валютного регулювання: правова природа, структура та механізм виконання

Можаровська, Наталія Олегівна (2025) Договір валютного ф’ючерсу як підінститут валютного регулювання: правова природа, структура та механізм виконання Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Юридичні науки», 94 (12). с. 58-67. ISSN 2520-2308, 2709-5452

Текст N_Mozharovska_Internauka_12(94)_fpmv.pdf.pdf Download (324kB)

Анотація

Вступ. Договір валютного ф’ючерсу посідає особливе місце у системі сучасного валютного регулювання, оскільки поєднує механізми ринкової саморегуляції з імперативними інструментами державної валютної політики. В умовах воєнної економіки, цифровізації фінансових ринків та поступової євроінтеграції України значно зростає потреба у правовому осмисленні валютних деривативів як елементів публічно-правового впливу на динаміку валютного курсу та макрофінансову стабільність. З огляду на високий рівень волатильності, нестандартні монетарні інструменти НБУ та глобальні виклики, пов’язані зі збройною агресією й обмеженнями валютного ринку, валютний ф’ючерс стає не лише інструментом хеджування, а й юридично значущим механізмом управління валютним ризиком. Міжнародні стандарти IOSCO, Базельського комітету, ЄЦБ та нормативна база ЄС щодо деривативів визначають ключові орієнтири модернізації підходів до правового регулювання валютних ф’ючерсів в Україні, що актуалізує необхідність їх системного наукового аналізу як підінституту валютного регулювання. Мета. Метою статті є комплексне теоретико-правове дослідження договору валютного ф’ючерсу як підінституту валютного регулювання, формулювання його правової природи, структури та механізмів виконання, а також виявлення нормативних, організаційних і доктринальних проблем, що впливають на його функціонування в умовах сучасної валютної політики України. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є нормативно-правові акти України у сфері валютного регулювання та ринку деривативів, зокрема Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (2020), Закон України «Про валюту і валютні операції» (2018), підзаконні акти Національного банку України щодо валютного нагляду та деривативних контрактів (Постанова НБУ № 63 від 29.06.2021 та ін.), а також регламенти організованих ринків і клірингових палат. Теоретичну основу дослідження становлять праці українських учених у галузі фінансового та господарського права – І. Цуняк, Л. Заволоки, Є. Колєсніка, І. Сіліної – а також іноземні дослідження С. Каупа, С. Рамеша, Г. Вана, а також наукової групи у складі К.-Л. Вана, К. Фосона, М.-Л. Чена та А.-С. Ву, поряд з аналітичними матеріалами НБУ, IOSCO, Базельського комітету, ЄЦБ та МВФ щодо регулювання деривативів і управління фінансовими ризиками. Методологія ґрунтується на принципі методологічного плюралізму й поєднує діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, формально-юридичний, економіко-правовий та аналітико-правовий методи, що забезпечує комплексне виявлення правових закономірностей функціонування валютних ф’ючерсів і формування авторської концепції їх публічно-правової природи як підінституту валютного регулювання. Результати. Встановлено, що валютний ф’ючерс є змішаною правовою конструкцією, яка поєднує ознаки приватноправового біржового договору та інструмента публічно-правового валютного регулювання. Його правова природа проявляється як підінститут валютної політики держави, покликаний структуризувати валютний ризик, забезпечувати передбачуваність курсових очікувань і сприяти макрофінансовій стабільності. Систематизовано правові елементи ф’ючерсного контракту: предмет, курс, строк, маржеві вимоги та стандартизовані правила клірингу й розрахунків. Показано, що виконання ф’ючерсів ґрунтується на централізованому клірингу, щоденному переоцінюванні (mark-to-market), варіаційній маржі та механізмах примусового закриття позиції. Обґрунтовано, що валютний контроль НБУ формує правовий режим таких операцій, визначаючи їх допустимість, обсяг, порядок поставки й документування. Виявлено ключові проблеми: мінливість валютного законодавства, процедурна фрагментарність, недостатня стандартизація деривативів та технологічні обмеження їх практичного застосування в Україні. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на формування комплексної моделі правового регулювання валютних ф’ючерсів як підінституту валютного регулювання у взаємозв’язку з фінансовою стабільністю держави. Перспективним є уточнення критеріїв розмежування поставочних і розрахункових валютних деривативів у публічно-правовому аспекті, розроблення єдиних стандартів їх бухгалтерського обліку та вдосконалення процедур клірингу відповідно до міжнародних вимог IOSCO і ЄС. Потребує подальшого розвитку концепція публічно-правової відповідальності за порушення зобов’язань за валютними ф’ючерсами, зокрема у контексті валютного нагляду в умовах воєнної економіки. Актуальним напрямом також є дослідження правових механізмів інтеграції національного ринку валютних деривативів до європейського фінансового простору, що сприятиме зміцненню фінансового суверенітету України та підвищенню ефективності інструментів управління валютним ризиком.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	валютний ф’ючерс; валютні деривативи; валютне регулювання; публічно-правовий підінститут; валютний ризик; маржеві вимоги; кліринг; ф’ючерсний контракт; валютний контроль; фінансове право; стабільність валютного ринку; механізми виконання; поставочний та розрахунковий ф’ючерс; біржова інфраструктура; валютна політика
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет права та міжнародних відносин > Кафедра публічного права
Користувач, що депонує:	Доцент Наталія Олегівна Можаровська
Дата внесення:	05 Лют 2026 14:44
Останні зміни:	05 Лют 2026 14:44
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/56292

Actions (login required)

Перегляд елементу