Динаміка довіри українців до політичних інституцій в умовах війни (2022-2025 рр.)

Кондов, Костянтин Володимирович (2025) Динаміка довіри українців до політичних інституцій в умовах війни (2022-2025 рр.) Український соціум, 94 (3). с. 99-114. ISSN 2518-735X

Текст K_Kondov_US_94_FSGN.pdf Download (836kB)

Анотація

У статті проаналізовано динаміку політичної довіри українських громадян до політичних інституцій у період повномасштабної війни. Дослідження базується на даних провідних соціологічних центрів України: Центру Разумкова, Центру соціальних та маркетингових досліджень “SOCIS” та Київського міжнародного інституту соціології. Описано кардинальну трансформацію політичного ландшафту в умовах воєнного стану, що створює унікальне підґрунтя для переосмислення теоретичних моделей довіри, зокрема в екстремальних умовах національної кризи. Автор аргументує, що результати дослідження демонструють наявність парадоксальної структури довіри, за якої високий рівень підтримки мають силові структури (ЗСУ – 93,5%, СБУ – 63,8%), помірний – Президент України (57,5%), місцеві голови (50,8%) та ради (47,6%), а такі традиційні політичні інституції, як Кабінет Міністрів України та Верховна Рада України, залишаються на невисокому рівні довіри (22,5% і 17,8% відповідно). Аргументовано формування нової архітектури політичної довіри, в основі якої лежить ефективність у забезпеченні безпеки, локальна наближеність до громадян і символічне лідерство. Основними чинниками кризи довіри визначено: збереження високого рівня корупції, недостатню прозорість прийняття рішень і персоналізовану концентрацію влади. Водночас показано, що навіть в умовах війни українське суспільство демонструє збереження демократичних орієнтацій: значна частка опитаних вважає, що країна рухається у напрямі демократії (50%), незважаючи на високий відсоток респондентів, які вказують на авторитарні тенденції (41%). Емпіричний аналіз підтверджує основні положення структурно-функціональної теорії К. Девіса та В. Мура про функціональну переорієнтацію критеріїв довіри від формальних повноважень до реальної здатності забезпечити безпеку та ефективність в умовах екзистенційної загрози. Дослідження демонструє збереження нормативних очікувань за Т. Парсонсом, оскільки українське суспільство не готове прийняти зниження етичних стандартів навіть в умовах війни. Результати розкривають механізми персоналізації довіри як форми символічного капіталу (П. Бурдьє) та локалізації довіри у просторах безпосередньої взаємодії (Ф. Фукуяма). У дослідженні виявлено формування нової архітектури політичної довіри, що поєднує високі вимоги до ефективності влади з критичним ставленням до авторитарних тенденцій, створюючи підґрунтя для розширення наявних концептуальних моделей політичної довіри в екстремальних умовах.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	інституційна довіра; політична довіра; структурний функціоналізм; соціальний порядок; демократизація; авторитаризм; політичні інститути; національна безпека; гро мадська думка; влада
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра політології та соціології
Користувач, що депонує:	Костянтин Кондов
Дата внесення:	10 Бер 2026 16:00
Останні зміни:	10 Бер 2026 16:00
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/56601

Actions (login required)

Перегляд елементу