Гальчук, Оксана Василівна (2026) «Маріо і чарівник" Томаса Манна і "Кат" Пера Лагерквіста як дві моделі твору-попередження Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету . Філологічні науки (26). с. 67-79. ISSN 2412-933X
|
Текст
Haichuk_O_BDPU_2026.pdf Download (306kB) |
Анотація
У статті поставлено за мету проаналізувати новелу Томаса Манна «Маріо і чарівник» і повість Пера Лагерквіста «Кат» як твори-попередження доби міжвоєння. Серед завдань дослідження – визначити типові риси твору-попередження (провідні мотиви, хронотоп, інтертекстуальний складник) у художній діагностиці небезпечних тенденцій, і схарактеризувати обрані для аналізу тексти двома моделями такого твору. Застосовуючи антропологічний і феноменологічні підходи, міфопоетичний і компаративний наукові методи та методику «ретельного читання», обґрунтовуємо вихідне положення цієї студії щодо творів Манна і Лагерквіста як про дві авторські стратегії вибудовування цілісної моделі потенційного суспільного краху. Визначено, що в Лагерквіста алегорична постать Ката персоніфікує механізм уґрунтованої на нормалізації насильства і страху влади. Мотиви інституціоналізованого насильства, колективної відповідальності й буденності зла функціонують маркерами тоталітаризму як суспільної хвороби. Хронотоп надає зображеному типологічної універсальності: загроза постає онтологічною, притаманною будь-якій цивілізації, що толерує руйнування людської гідності. На універсалізацію тексту Лагерквіста «працюють» і жанротвірні ознаки притчі та інтертекстуальні покликання на біблійні архетипи Каїна і Пілата. Натомість у новелі «Маріо і чарівник» Манн моделює такий складник майбутнього тоталітарного синдрому, як психологічна піддатливість мас. Чіполла втілює харизматичного маніпулятора, який підкорює натовп завдяки сугестії, театральності та демонстративному приниженню. Механізм зла тут має інтелектуально-психологічний характер: насильство чиниться через контроль над волею, а не через фізичний тиск. Комфортний і безпечний на перший погляд простір італійського курорту трансформується в новелі в сцену політичного експерименту, у простір, де буденність перетворюється на середовище автократичної владної гри. У перебігу дослідження дійшли висновку, що «Кат» Лагерквіста показує логіку функціонування репресивної влади, а «Маріо і чарівник» Манна – психологічні механізми, завдяки яким вона стає можливою. Отже, обидва твори виступають художніми моделями культурної діагностики й виконують превентивну функцію, притаманну текстам-застереженням.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | Томас Манн; Пер Лагерквіст; притча; антропологія зла; твір- попередження; антитоталітарні мотиви; модель інтерпретації |
| Типологія: | Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра світової літератури |
| Користувач, що депонує: | професор Оксана Гальчук |
| Дата внесення: | 20 Бер 2026 10:53 |
| Останні зміни: | 20 Бер 2026 10:53 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/56657 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


