Цифрова графіка як засіб збереження української культурної спадщини

Панфілов, Руслан Вадимович (2025) Цифрова графіка як засіб збереження української культурної спадщини [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ОМм-1-24-1.д. Дата захисту: 16.12.2025, Бульвар Ігоря Шамо, 18/2.

Текст R_Panfilov.pdf.pdf Download (11MB)

Анотація

Актуальність дослідження. Культурна спадщина становить важливу складову світового культурного простору, адже вона уособлює історичну пам’ять, духовні цінності та досвід попередніх поколінь. Вона орієнтована на минуле, яке виступає основою для усвідомлення сучасності й формування майбутнього розвитку суспільства. У наш час зростає інтерес до традиційної культури, що зумовлено необхідністю її популяризації, адаптації до умов сьогодення та збереження її унікальних ідентифікаційних рис. Особливу увагу привертає залучення елементів культурної спадщини до повсякденного життя, що сприяє не лише естетичному збагаченню соціального простору, а й формуванню національної свідомості. Культурна спадщина виступає як ключовий компонент національної ідентичності, забезпечуючи безперервність історичного процесу та підтримуючи духовний зв’язок між різними поколіннями. Вона формує основу етнокультурної самобутності, слугує джерелом натхнення та об’єднує націю навколо спільних цінностей. Наразі українська культурна спадщина опинилася у вкрай загрозливому стані. Проблема полягає не лише у поступовій втраті окремих об’єктів через природне руйнування або недосконалу культурну політику, а й у масштабному нищенні культурних пам’яток у результаті повномасштабної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалась у 2022 році. Ця війна завдала значних збитків історичній, архітектурній та духовній спадщині нашої держави, знищивши десятки культурних центрів, музеїв, храмів та архівів. У зв’язку з цим, питання збереження, актуалізації та поширення знань про культурну спадщину України набуває стратегічного значення в межах державної культурної політики [20]. Виклики, пов’язані із захистом як матеріальних, так і нематеріальних форм культурної спадщини, давно перебувають у полі зору як наукової спільноти, так і широкої громадськості. Суспільство все більше усвідомлює потребу у формуванні ефективних інструментів захисту культурних цінностей — як у 2 фізичному, так і в інформаційному просторі. Особливу актуальність ці процеси набувають в умовах інтенсивного розвитку цифрових технологій, які відкривають нові можливості для архівації, візуалізації, репрезентації та збереження спадщини у цифровому середовищі [13]. Сучасна цифровізація культурної сфери включає створення віртуальних музеїв, інтерактивних платформ, цифрових копій об’єктів, використання 3D моделей та інструментів візуальної графіки. Саме цифрова графіка як частина інформаційних технологій відіграє провідну роль у збереженні візуальної частини культурної спадщини. Вона дозволяє не лише точно фіксувати зовнішній вигляд об’єктів, а й інтерпретувати традиційні образи в новому, зрозумілому для сучасного споживача форматі. У цьому контексті важливими стають цифрові компетенції – навички, що забезпечують ефективне використання цифрових технологій для роботи з культурним контентом, його створення, поширення та зберігання. Таким чином, актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних шляхів діджиталізації сфери культурної спадщини України з використанням цифрової графіки як одного з найперспективніших інструментів. Це передбачає не лише технічне забезпечення доступу до ресурсів, але й формування цифрової грамотності серед фахівців культурної сфери та широких верств населення. Наукова новизна запропонованого підходу полягає в розробці комплексу практичних рекомендацій щодо ефективного впровадження цифрової графіки у процеси збереження, репрезентації та популяризації культурної спадщини. Очікуваним результатом є розширення доступу громадян до культурного контенту, підвищення їхньої участі у культурному житті, створення інноваційної інфраструктури, підтримка креативних ініціатив, а також зміцнення української громадянської ідентичності через візуальні образи національного спадку. Об’єкт дослідження: культурна спадщина України як цілісне історико культурне явище в контексті її збереження, популяризації та репрезентації у сучасному інформаційному суспільстві. 3 Предмет дослідження: застосування цифрової графіки як інструменту збереження, візуалізації та актуалізації елементів української культурної спадщини в умовах цифровізації культури. Мета дослідження: визначити особливості та проблеми процесу діджиталізації культурної спадщини в контексті розвитку цифрової графіки України, розробити практичну візуалізацію художніх символів в цифровій графіці. Завдання: 1. Розглянути поняття та класифікацію культурної спадщини України; 2. Проаналізувати стан збереження культурної спадщини в умовах сучасних викликів; 3. Визначити роль цифрових технологій, зокрема цифрової графіки, у збереженні культурної спадщини; 4. Дослідити вітчизняний і зарубіжний досвід використання цифрової графіки в культурному секторі; 5. Розробити практичний приклад та концепцію цифрового графічного продукту, спрямованого на популяризацію української культурної спадщини. Методи: у дослідженні використано наступні методи: семіотичний – для аналізу символів української культурної спадщини в цифровій графіці; герменевтичний – для інтерпретації традиційних смислів у цифровому середовищі; аксіологічний – для визначення ціннісних аспектів (існування культурних артефактів), що підлягають збереженню; онтологічний – для осмислення цифрової графіки як нової форми існування культурних артефактів. Історико-генетичний, хронологічний, культурний та порівняльний методи застосовано для вивчення походження, розвитку й трансформації традиційних форм у цифровому форматі. Культурологічний, культуротворчий, метод мікроісторії та кроскультурний використовуються для аналізу ролі цифрової графіки у сучасних культурних процесах і її взаємодії з іншими культурами. Мистецтвознавчі методи – типологізації, формально-стилістичний, іконографічний, іконологічний та мистецтвознавчий аналіз – забезпечують 4 дослідження структури, стилю, символіки та художніх особливостей цифрових графічних робіт, спрямованих на збереження української культурної спадщини. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування результатів роботи у діяльності музеїв, культурних центрів, закладів освіти та цифрових платформ, а також у розробці візуальних рішень для збереження та промоції української культурної спадщини серед широкого загалу, зокрема молоді та міжнародної аудиторії, у практичній діяльності закладів художнього спрямування. Апробація результатів дослідження. 1. Нагороджений дипломом за зайняте 3 місце у Всеукраїнському пленері гончарів та живописців імені Олександра Ганжі. 2. Нагороджений дипломом за участь у Всеукраїнському конкурсі «Вулицями Києва» https://fomd.kubg.edu.ua/images/2025/1012202503/%D0%B4%D0%B8%D0%BF%D0 %BB%D0%BE%D0%BC_%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F %D0%BC%D0%B8_%D0%BA%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0_%D0%904_% D0%B7%D0%B0_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C 22.jpg?1765393253 3. Панфілов Р. Цифрова графіка, як форма візуального мистецтва. Всеукраїнська науково-практична конференція «Етнокультурні традиції в образотворчому мистецтві та дизайні України», 2025 р., Київський столичний університет імені Б. Грінченка (С. 19-23) https://fomd.kubg.edu.ua/images/phocagallery/2024_FOMD/FOMD_2025/Kafedra_DM /%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0 %BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80% D0%BD%D0%B8%D0%BA_2025_.pdf Структура і обсяг магістерської роботи: текстова частина наукової роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг сторінок – 65 сторінок.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова:	цифрова графіка культурна спадщина українська культура збереження спадщини візуалізація цифровізація цифрове мистецтво культурна пам’ять
Шифр освітньої програми:	Образотворче мистецтво
Шифр академічної групи:	ОМм-1-24-1.д
ПІБ наукового керівника:	Братусь Іван Вікторович
Дата захисту:	16.12.2025
Місце захисту:	Бульвар Ігоря Шамо, 18/2
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Образотворче мистецтво
Підрозділи:	Факультет образотворчого мистецтва і дизайну > Кафедра образотворчого мистецтва
Користувач, що депонує:	Вікторія Анатоліївна Загорій
Дата внесення:	06 Лип 2026 12:27
Останні зміни:	06 Лип 2026 12:27
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/56665

Actions (login required)

Перегляд елементу