Марухленко, Оксана та Олещенко, Вероніка Юліанівна (2026) Політика згуртованості та інформаційна стійкість як ключові фактори євроінтеграційного розвитку Політика згуртованості та інформаційна стійкість як ключові фактори євроінтеграційного розвитку, 54 (2). ISSN 2786-5274
|
Текст
18.pdf Download (222kB) |
Анотація
У статті здійснено комплексний науковий аналіз політики згуртованості Європейського Союзу та концепції інформаційної стійкості як фундаментальних взаємозалежних чинників, що визначають динаміку та успішність євроінтеграційного поступу України в умовах глобальної геопо-літичної волатильності. Актуальність дослідження зумовлена офіційним відкриттям переговорів про вступ України до ЄС у червні 2024 року та необхідністю адаптації національної системи державного управління до стандартів acquis communautaire в умовах повномасштабної збройної агресії. Авторами визначено, що територіальна та соціальна згуртованість у сучасному контексті перестає бути суто економічним інструментом вирівнювання регіо-нальних диспропорцій і трансформується у стратегічний механізм забезпечення комплексної безпеки континенту, що формує суспільний імунітет проти гібридних загроз і дестабілізаційних «стратегій клина».У межах дослідження розкрито фінансову та інституційну архітектуру структурних фондівЄС на програмний період 2021–2027 років, зокрема функціональне призначення Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду плюс та Фонду згуртованості із загальним бюджетом близько 392 мільярдів євро. Особливу увагу приділено аналізу інструменту Ukraine Facility обсягом 50 мільярдів євро як ключового важелю відновлення територіальних громад та стимулювання системних реформ. Проаналізовано прогрес України у 2024 році в контексті переговорних розділів 22 (регіональна політика) та 10 (інформаційне суспільство), зокрема схвалення статистичної номенклатури NUTS-UA та впровадження цифрової екосистеми управління відновленням DREAM.Концептуалізовано поняття інформаційної стійкості як набору компе-тенцій та механізмів протидії іноземним маніпуляціям (FIMI). Запропоновано інтегровану модель STRIDE, що поєднує рівні детекції дипфейків на основі ШІ, законодавче регулювання, когнітивне «щеплення» населення через медіагра-мотність та міжсекторальну координацію. На основі аналізу українських кейсів відбудови (Ірпінь, Буча, Гостомель) та досвіду країн Балтії доведено, що децентралізований характер відновлення та розвиток людського капіталу є запорукою формування стратегічної автономії держави та її повноцінної інтеграції в європейський простір.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | політика згуртованості; інформаційна стійкість; європейська інтеграція; структурні фонди; гібридні загрози; децентралізована відбудова; Ukraine Facility |
| Типологія: | Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Факультет економіки та управління > Кафедра управління |
| Користувач, що депонує: | доцент Оксана В'ячеславівна Марухленко |
| Дата внесення: | 16 Квіт 2026 14:34 |
| Останні зміни: | 16 Квіт 2026 14:34 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/56930 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


