Стратегії виживання як наслідки травматичного досвіду української жінки "доби розкуркулювання" 20-30-х років ХХ століття ( на матеріалі п'єси Людмили Коваленко "Домаха" ( 1947)).

Шовкопляс, Галина Євгенівна (2026) Стратегії виживання як наслідки травматичного досвіду української жінки "доби розкуркулювання" 20-30-х років ХХ століття ( на матеріалі п'єси Людмили Коваленко "Домаха" ( 1947)). Modern Philology (6). с. 237-243. ISSN 3041-1564

[thumbnail of H_Shovkoplias_MPH_6_FPO.pdf.pdf] Текст
H_Shovkoplias_MPH_6_FPO.pdf.pdf

Download (768kB)
Офіційне посилання: https://journals.onmu.in.ua/index.php/modernphilol...

Анотація

Стаття присвячена дослідженню травматичного досвіду української жінки, яка пережила так зване "розкуркулювання" традиційного українського села доби 20-30-х років ХХ століття .У п'єсі української діаспорної письменниці Людмили Коваленко "Домаха" (1947) відображено саме такий травматичний жіночий досвід як форму репрезентації жіночої соціальної травми. Проблема набуття жінкою психологічної стійкості внаслідок пережитих соціальних катастроф, якими були болісні трансформації українського села, що названі радянською владою "колективізацію", потребує філософських та етичних рефлексій, матеріал для яких містить п'єса Людмили Коваленко. Реактуалізація пам’яті про трагічні події в українському селі за доби "колективізації" набуває особливого значення в умовах сучасних викликів : внаслідок знищення прошарку самостійних селян - господарів, так званих "куркулів", було змінено соціальну структур українського села. Разом із змінами соціальними відбулися психологічні та культурні зміни українського суспільства в цілому. В той же час український народ, зокрема українське жіноцтво, набуло внаслідок пережитих соціальних травм вміння адаптуватися і виживання у надважких умовах та визначило для себе пріорітет етичних принципів, які сконцентровані не на соціальних, а на родинних цінностях. П'єса Людмили Коваленко "Домаха" має значення не тільки як свідоцтво про долю окремої української жінки, яка пережила важку соціальну травму "колективізації" села у 20-30-ті роки ХХ століття , набула нові психологічні якості високого ступеня адаптації до екстремальних умов життя та вміння вибудовувати стратегії виживання для себе та своєї родини, але і твір,що виконує важливу узагальнюючу функцію по перетворенню індивідуальної травми на колективний досвід.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: Суб'єктність жіночих персонажів; соціальна травма; наслідки переживання соціальної травми; високий ступінь адаптивності ; стратегії виживання у надважких умовах; резильєнтність як психологічна пружність людини; ремарки як пряма мова автора; монологічно-сповідальний тип тексту
Типологія: Статті у базах даних > Index Copernicus
Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра світової літератури
Користувач, що депонує: доцент Галина Євгенівна Шовкопляс
Дата внесення: 22 Квіт 2026 11:13
Останні зміни: 22 Квіт 2026 11:13
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/57003

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу