Пейзажниий живопис в Україні ХІХ століття

Гірілл, Єва Валеріївна (2025) Пейзажниий живопис в Україні ХІХ століття [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Перший (бакалаврський). Шифр академічної групи: ОМб-1-21-4.0.д. Дата захисту: 2025, Бульвар Ігоря Шамо, 18/2 Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Текст Ye_Hirill.pdf.pdf Download (2MB)

Анотація

Актуальність теми. Вивчення пейзажного живопису ХІХ століття в Україні є важливим аспектом художньої діяльності. Україна має надзвичайно багатий і різноманітний природний ландшафт. Природні ландшафти варіюються від безкрайніх степів на півдні до мальовничих Карпат на заході, рясні ліси Полісся та береги Чорного і Азовського морів. Пейзажний живопис дуже яскраво відображає дух народу, його традиції та побут. Твори видатних художників таких як, Тарас Шевченко, Іван Труш та Сергій Васильківський, розповідають про колоніальні умови, кріпацьке право, селянську бідність та промислову революцію, що відбувалися в Україні в ХІХ столітті. Вивчаючи їхню творчість, звідки виникли наші соціальні традиції та цінності, ми можемо не лише зберегти нашу національну культуру, а й зробити актуальною та зрозумілою для сучасного покоління. Застосування традиційних мотивів та стилів у сучасних художніх проєктах дозволяє не просто зберегти культурну спадщину, а й переосмислити її для сучасної аудиторії. Можна інтегрувати елементи українського пейзажного живопису в сучасний дизайн, цифрове мистецтво чи архітектуру, таким чином підкреслюючи зв’язок історичної пам’яті із такими актуальними темами, як екологія, сталий розвиток та культурна політика. Завдяки сучасним технологіям таким як, створення цифрових архівів, онлайн-експозицій та віртуальних музеїв, твори пейзажного живопису стають доступними для широкої аудиторії. Це сприяє активній популяризації українського мистецтва серед молоді, дозволяючи їй зануритися в історичну спадщину, зрозуміти її значення і додати власні інтерпретації у сучасну культуру. Об'єкт дослідження — український пейзажний живопис XIX століття, що включає в себе творчість провідних українських художників-пейзажистів. Предмет дослідження — твори художників-пейзажистів XIX століття, їх стилістичні та технічні особливості, використання кольору, світлотіні, композиційні рішення. 7 Мета дослідження — визначити специфіку розвитку пейзажного живопису в Україні XIX століття, встановити характерні стилістичні риси українського пейзажного живопису, дослідити його роль у формуванні національної ідентичності. Завдання: 1. дослідити історичні, соціальні та культурні чинники XIX століття, які вплинули на розвиток українського пейзажного живопис; 2. проаналізувати основні жанрові напрямки в живописі XIX століття, такі як романтизм, реалізм та імпресіонізм; 3. визначити внесок творчої діяльності видатних українських художників-пейзажистів XIX століття та їх вплив на розвиток суспільства; 4. окреслити вплив європейських мистецьких течій на пейзажний живопис XIX століття в Україні. Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань на різних стадіях дипломної роботи було використано комплекс філософських, історичних, культурологічних і мистецтвознавчих методів. З філософського блоку ключовими стали семіотичний і герменевтичний методи. Семіотичний метод — досліджує, як за допомогою символів, кольорових палітр і композиційних рішень художники передавали ідеї національної ідентичності, соціальні та історичні процеси. Завдяки семіотичному підходу можна розкрити, як елементи зображень від пейзажів до побутових сцен, набувають глибокого символічного значення. Герменевтичний метод — окреслює, як художники ХІX століття, створюючи свої твори, сприймали і відображали історичний та культурний контекст. Цей підхід сприяє розумінню багатозначності образів, дає можливість з’ясувати, як творчість майстрів відсилає до значущих епох та соціокультурних трансформацій. 8 Історико-хронологічний метод — вивчає причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями, соціально-культурними процесами та розвитком мистецтва. Включає вивчення історичних джерел, архівних матеріалів та документів того періоду та соціально-історичних контекстів, що впливали на розвиток пейзажного живопису. Кроскультурний метод — відслідковує процеси культурного обміну, як ідеї та естетичні форми переходять з однієї культури в іншу, спільні культурні та художні елементи у творах різних народів, як вони адаптуються і трансформуються під впливом місцевих традицій та історичних умов. Іконографічний метод — дозволяє визначити символи та їх зміст у творі, для розуміння первісного сенсу або наміру твору мистецтва. Хронологічні межі дослідження — період з початку XIX до кінця XIX століття. Цей період включає ключові етапи розвитку українського пейзажного живопису від його становлення до пізнього етапу, коли відбувалися значні зміни у художніх стилях та техніках під впливом європейських течій. Структура дослідження: робота включає в себе вступ, два розділи, висновки до кожного з них, загальні висновки, список використаних джерел та додатки.

Тип елементу :	Кваліфікаційні роботи здобувачів (Перший (бакалаврський))
Ключові слова:	Пейзажний живопис, українське мистецтво ХІХ століття, мистецтво України, жанр пейзажу
Шифр освітньої програми:	023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація»
Шифр академічної групи:	ОМб-1-21-4.0.д
ПІБ наукового керівника:	Ситник Ірина Володимирівна
Дата захисту:	2025
Місце захисту:	Бульвар Ігоря Шамо, 18/2 Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія:	Кваліфікаційні роботи здобувачів > Образотворче мистецтво
Підрозділи:	Факультет образотворчого мистецтва і дизайну > Кафедра образотворчого мистецтва
Користувач, що депонує:	Вікторія Анатоліївна Загорій
Дата внесення:	06 Лип 2026 12:27
Останні зміни:	06 Лип 2026 12:27
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/57323

Actions (login required)

Перегляд елементу