Художній наратив роману "Шептуха" Горіха Зерня як простір репрезентації медіапсихологічного впливу

Саврасова-В'юн, Тетяна Олександрівна (2026) Художній наратив роману "Шептуха" Горіха Зерня як простір репрезентації медіапсихологічного впливу Вісник науки та освіти, 46 (4). с. 1993-2008. ISSN 2786-6165

[thumbnail of T_Savrasova-Viun_VON_2026_4(46)_FUFKM.pdf] Текст
T_Savrasova-Viun_VON_2026_4(46)_FUFKM.pdf - Опублікована версія

Download (6MB)
Офіційне посилання: https://perspectives.pp.ua/index.php/vno/article/v...

Анотація

Статтю присвячено комплексному дослідженню художнього наративу роману «Шептуха» Горіха Зерня крізь призму медіапсихологічного впливу в контексті сучасного медіадискурсу. Актуальність роботи зумовлено необхідністю осмислення літературного тексту як специфічного медіапродукту, здатного цілеспрямовано моделювати психоемоційні стани реципієнта й актуалізувати його внутрішні ресурси. У межах дослідження інтегровано методологію наративного аналізу із засадами медіапсихологічного аналізу, що дозволило створити єдину аналітичну модель авторської стратегії співналаштування з читачем. У статті детально проаналізовано трансформацію методів медіапсихологічного впливу в наративні форми. Зокрема, виокремлено такі інструменти, як праймінг, фреймінг, наративна містифікація, семантичне акцентування, ціннісне наповнення, моделювання поведінкових сценаріїв й актуалізація ментальних стереотипів. Доведено, що окреслені наративні форми реалізуються через багаторівневу систему оповідних площин. У символіко-міфологічній площині текст апелює до колективного несвідомого, в особистісній – забезпечує емоційну ідентифікацію з внутрішньою кризою героїні, у соціальній – легітимізує нові моделі поведінки в умовах суспільного зламу, а в контекстуальній – перетворює приватну історію на частину тривалого історичного поступу. З’ясовано, що завдяки використанню внутрішньої фокалізації та специфічній темпоральній організації сюжету, роман функціонує як витончена комунікативна платформа, що забезпечує забезпечує трансформацію особистісних переживань у досвід колективної солідарності, сприяючи активізації процесів саморефлексії реципієнта, допомагаючи йому віднайти власні внутрішні опори та механізми адаптивної психологічної стійкості. Підсумовано, що медіапсихологічний вектор аналізу сучасної літератури дозволяє потрактувати художній текст як інструмент гармонізації ментальної екосистеми суспільства. За такого підходу проза виступає простором подолання екзистенційного відчуження, де через слово здійснюється стабілізація суспільних настроїв та актуалізація адаптивних ресурсів особистості в умовах інтенсивних зовнішніх викликів.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: художній наратив; наративна форма; методи медіапсихологічного впливу; наративний аналіз; медіапсихологічний аналіз
Типологія: Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Користувач, що депонує: Тетяна Олександрівна Саврасова-В'юн
Дата внесення: 08 Черв 2026 15:18
Останні зміни: 08 Черв 2026 15:18
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/57420

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу