Шопіна, Марина Олександрівна та Якунін, Ярослав Юрійович (2026) Підбір та адаптація моделі короткого тесту для аутоскринінгу психологічного стану людини Актуальні питання у сучасній науці, 47 (5). с. 3489-3497. ISSN 2786-6300
|
Текст
M_Shopina_Y_Yakunin_NP_IPO.pdf - Представлена версія Download (2MB) |
Анотація
У статті проаналізовано та проведено критичний аналіз та порівняльну характеристику трьох провідних скринінгових інструментів, що широко застосовуються у світовій клінічній практиці: шкали стресу Кінга (CSS), опитувальника стану здоров’я пацієнта (PHQ-9) та шкали генералізованої тривоги (GAD-7). У роботі детально визначено їхні функціональні переваги, валідність та специфічні обмеження при використанні як інструментів самостійної діагностики (аутодіагностики) поза клінічним контекстом. Особливу увагу приділено диференціації станів згідно з критеріями DSM-5-TR Американської психіатричної асоціації. На основі аналізу цієї класифікації виокремлено три ключові діагнози, симптоматична картина яких найбільш релевантна проявам хронічного дистресу. Спираючись на синтез класичних концепцій Г. Сельє та сучасних напрацювань міжнародних дослідницьких груп, у статті науково обґрунтовано та верифіковано верхню й нижню межі хронічного дистресу як специфічного психофізіологічного феномену. На основі проведеного порівняльного аналізу існуючих методик було обґрунтовано та запропоновано авторську модель спеціалізованого опитувальника, призначеного для виявлення ознак хронічного дистресу. При створенні цього інструменту основний акцент буде зроблено на забезпеченні зручності процесу аутоскринінгу. Це дозволить використовувати опитувальник як доступний засіб для самостійної перевірки, що є вкрай важливим для ранньої ідентифікації симптомів розбалансування психологічного стану людини. Завдяки простоті структури та зрозумілості формулювань, інструмент дасть можливість вчасно помітити негативні зміни в емоційній сфері ще до того, як вони стануть критичними. Окрім своєї безпосередньої діагностичної функції, запропонований опитувальник має виконувати чітко визначену просвітницьку місію. У процесі надання відповідей на запитання користувач отримує додаткову інформацію про те, якими саме бувають типові когнітивні та поведінкові реакції на тривалий стрес. Це допомагає кожній людині краще зрозуміти власні внутрішні процеси та звертати увагу на специфічні чинники, які необхідно постійно тримати під контролем для збереження працездатності. Таким чином, регулярне використання опитувальника сприятиме підвищенню загального рівня психологічної грамотності та уважності до власного самопочуття. Окремим перспективним напрямом застосування даної моделі є її використання як бази для створення та впровадження комплексної системи моніторингу психологічного стану працівників галузі освіти України. Такий підхід дасть можливість не лише збирати статистичні дані, а й оперативно відстежувати динаміку змін ментального здоров’я педагогів у різних регіонах. Своєчасне виявлення тенденцій до погіршення стану дозволить ефективніше планувати заходи підтримки, допомагаючи освітянам зберігати психологічну стійкість у складних сучасних умовах. Отримані результати можуть стати основою для подальших досліджень та розробки методичних рекомендацій із профілактики дистресу
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | психологічний скринінг; хронічний дистрес; самодіагностика; працівники освіти |
| Типологія: | Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Інститут післядипломної освіти > Кафедра дошкільної та початкової освіти Інститут післядипломної освіти > Кафедра природничо-математичної освіти і технологій |
| Користувач, що депонує: | доцент Марина Олександрівна Шопіна |
| Дата внесення: | 17 Черв 2026 11:01 |
| Останні зміни: | 17 Черв 2026 11:01 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/57854 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


