Клименко, Нінель Павлівна та Савченко, Світлана Володимирівна та Дудар, Ольга Володимирівна (2026) Парк Вічної Слави в Києві як простір політики пам’яті: трансформація меморіальних назв і наративів Вісник гуманітарних (19). ISSN 3083-5712
|
Текст
The_Park_of_Eternal_Glory_in_Kyiv_Klymenko_Savchenko_Dudar.pdf Download (8MB) |
Анотація
Анотація. Актуальність представленого дослідження зумовлена необхідністю вивчення процесу декомунізації та деколонізації простору Парку Вічної Слави у Києві, виявленням того, як радянські меморіальні практики та ідеологічні наративи переосмислюються у сучасному українському суспільстві, як змінюється символічний зміст простору Парку та які нові моделі історичної пам’яті виникають і розвиваються внаслідок трансформації меморіального середовища. Метою статті єсистемний аналіз простору Парку Вічної Слави як місця пам’яті й об’єкта декомунізації та деколонізації в контексті політики пам’яті незалежної України. Такий аналіззосереджено на трансформації меморіальних назв, символів і наративів у контексті декомунізації, деколонізації та сучасної російсько-української війни. Методологіядослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує інструменти історичної науки, культурології, урбаністики та memorystudies. У роботі використано такі методи: історико-генетичний метод –для аналізу формування Парку та еволюції його меморіального простору; історико-порівняльний метод –для зіставлення радянських і сучасних наративів пам’яті; дискурс-аналіз –для дослідження меморіальних назв, символів, публічних виступів, медійних та офіційних текстів; семіотичний аналіз –для інтерпретації символів, меморіальних знаків і просторових маркерів; просторовий (урбаністичний) аналіз –для вивчення Парку як елементасимволічного ландшафту Києва; метод аналізу політики пам’яті –для визначення ролі державних інституцій, громадських ініціатив і суспільних практик у трансформації меморіального простору. Такий комплекс методів дає змогу розглядати Парк Вічної Слави не лише як історичний меморіал, а як динамічний простір взаємодії різних моделей історичної пам’яті, ідеологій та суспільних інтерпретацій минулого.За результатами дослідження встановлено, що Парк Вічної Слави в Києві як простір політики пам’яті перебуває у процесі трансформації меморіального середовища та наративів пам’яті. Вперше систематизовано трансформацію меморіальних назв, символів і ритуалів, показано співіснування радянського та національного українського наративів пам’яті, а також роль релігійних практик у формуванні альтернативних моделей меморіального простору. У висновках доведено, що Парк функціонує як місце співіснування різних історичних наративів і дискурсів: радянського військово-героїчного, національного українського та релігійного, що створює багатошаровий символічний простір і відображає суперечливість суспільних уявлень про минуле. Подальші дослідженняможуть охоплювати інші меморіальні простори та соціологічні дослідження відвідувачів, що дасть змогу глибше зрозуміти механізми співіснування та конфліктів історичних наративів у сучасному публічному просторі.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | політика пам’яті; декомунізація; деколонізація; місця пам’яті; меморіальний простір; Київ; історична пам’ять; наративи |
| Типологія: | Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Інститут післядипломної освіти > Кафедра історичної та громадянської освіти |
| Користувач, що депонує: | Ольга Володимирівна Дудар |
| Дата внесення: | 05 Черв 2026 13:18 |
| Останні зміни: | 05 Черв 2026 13:19 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/57910 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


