Єврейська громада києва у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: стратегії адаптації та соціально–культурна модернізація в умовах імперських обмежень

Бондаренко, Катерина Денисівна (2026) Єврейська громада києва у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: стратегії адаптації та соціально–культурна модернізація в умовах імперських обмежень [Кваліфікаційні роботи здобувачів] Другий (магістерський). Шифр академічної групи: ІСТм-1-24-2.0д. Дата захисту: 15.06.2025, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

[thumbnail of K_Bondarenko_FSHN_2026.pdf] Текст
K_Bondarenko_FSHN_2026.pdf

Download (1MB)

Анотація

Актуальність теми. Друга половина ХІХ – початок ХХ ст. характеризувалися інтенсивними модернізаційними процесами всередині єврейських громад Російської імперії, насамперед у межах смуги осілості. Київ як провідний адміністративний, промисловий та культурно-економічний центр Південно-Західного краю посідав особливе місце в цій геополітичній та соціокультурній системі. Після видання іменного височайшого указу від 16 березня 1859 року, який частково повернув євреям право на проживання в місті (перерване примусовими виселеннями 1830–1850-х років), Київ перетворився на осередок глибоких соціокультурних та правових суперечностей. У міському просторі жорсткі імперські дискримінаційні заборони співіснували із широкими можливостями для соціально-економічної та соціокультурної трансформації. Водночас інтеграційні прагнення єврейських купців, інтелігенції та ремісників постійно нівелювалися правовими цензами, поліцейським тиском, антисемітською пропагандою та масштабними погромами (зокрема 1881 та 1905 років). Дослідження історії єврейської громади Києва є актуальним не лише для реконструкції історичного минулого, а й для концептуального осмислення ширших імперських механізмів: стратегій адаптації етнічних меншин, процесів націєтворення та моделей міжетнічної взаємодії в умовах системної дискримінації. Аналіз досвіду київського єврейства дозволяє виявити конкретні форми та динаміку соціокультурної модернізації (через інструменти освіти, секуляризації та громадської активності), а також реконструювати полікультурну природу Києва як імперського міста. Стан наукової розробки теми. Проблематика історії київського єврейства тривалий час перебуває в центрі уваги як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Фундаментальне значення для розробки теми мають праці Н. Меїра («Євреї в Києві. 1859–1914») та В. Хітерер («Jewish Life in Kyiv at the Turn of the Twentieth Century»). Загальний соціополітичний контекст функціонування смуги осілості ґрунтовно проаналізовано у дослідженнях Б. Натанса, З. Гітельмана та Й. Петровського-Штерна. В українській історіографії останніх десятиліть акцент змістився на соціально-економічну історію, благодійність та розвиток громадських інституцій (зокрема, у науковому доробку Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА). Проте, попри значний масив наукової літератури, комплексний аналіз взаємодії адаптаційних стратегій із динамікою міського простору та неєврейським населенням Києва все ще потребує системного та цілісного вивчення.

Тип елементу : Кваліфікаційні роботи здобувачів (Другий (магістерський))
Ключові слова: Інституціалізація; Російська імперія; соціальна мобільність;
Шифр освітньої програми: 032.00.01
Шифр академічної групи: ІСТм-1-24-2.0д
ПІБ наукового керівника: Гедьо Анна Володимирівна
Дата захисту: 15.06.2025
Місце захисту: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Типологія: Кваліфікаційні роботи здобувачів > Історія
Підрозділи: Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра історії України
Користувач, що депонує: Андрій Вікторович Царенок
Дата внесення: 24 Черв 2026 09:17
Останні зміни: 24 Черв 2026 09:17
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/58545

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу