Типологічні особливості еволюції форм сковорід, тиглів і жаровень у порцеляно-фаянсових виробах Правобережної України кінця XVIII — початку XX століть

Школьна, Ольга Володимирівна та Братусь, Іван Вікторович (2026) Типологічні особливості еволюції форм сковорід, тиглів і жаровень у порцеляно-фаянсових виробах Правобережної України кінця XVIII — початку XX століть European scientific e-journal (42). с. 49-62. ISSN 2695-0243

Текст coll-esej-2026-42_Shkolna-Bratus.pdf Download (1MB)

Анотація

Стаття розглядає невелику, але значущу групу порцелянових і фаянсових виробів, виготовлених на території Правобережної України, зокрема на Волині та в Галичині, у період від кінця XVIII до початку XX століття. До цих виробів належать сковороди, сотейники, тиглі, жаровні та споріднені глибокі округлі посудини, що використовувалися для приготування, підігрівання та подавання їжі. Попри значний інтерес з боку колекціонерів і музейних фахівців, ці предмети раніше не були систематизовані як окрема типологічна група в історії української порцеляни та фаянсу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю уточнення формальних, функціональних, декоративних і типологічних характеристик цих рідкісних керамічних форм та їх більш точного введення в науковий дискурс декоративно-ужиткового мистецтва. Мета дослідження полягає у виявленні еволюції округлих форм для приготування та нагрівання у порцеляново-фаянсовому виробництві етнічних українських земель кінця XVIII — початку XX століття. Дослідження зосереджується на виробах Корецької порцеляново-фаянсової мануфактури, Баранівського порцелянового заводу та фаянсового виробництва Глинська в Галичині. У роботі застосовано аксіологічний, онтологічний, історико-генетичний, порівняльний, культурологічний, типологічний, формально-стилістичний та мистецтвознавчий методи. У статті визначено основні формальні варіанти цієї групи: кільцеподібні нагрівальні сковороди з кришками, каструлі-жаровні з порожнистими бічними ручками, посудини зі скульптурними ручками у вигляді тварин, грибів або ананасів, а також багатопорційні супові посудини, подібні до кухонних горщиків. Аналіз показує, що цей сегмент української порцеляни та фаянсу представлений менш ніж десятком відомих зразків, з яких можна виокремити п’ять–шість основних форм. Результати підтверджують унікальність цих виробів як частини національної спадщини декоративно-ужиткового мистецтва та демонструють їхній зв’язок із європейськими керамічними традиціями, місцевими виробничими практиками та зміною культури приготування й подавання їжі.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	порцеляна і фаянс; українське декоративно-ужиткове мистецтво; Правобережна Україна; Корецька мануфактура; Баранівський порцеляновий завод; Глинський фаянс; форма; типологія; орнамент; керамічний розпис
Типологія:	Статті у базах даних > Index Copernicus
Підрозділи:	Факультет образотворчого мистецтва і дизайну > Кафедра образотворчого мистецтва
Користувач, що депонує:	доцент Іван Братусь
Дата внесення:	06 Лип 2026 10:01
Останні зміни:	06 Лип 2026 10:01
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59143

Actions (login required)

Перегляд елементу