Дескриптивна рефлексія мовних коливань у Японії на межі XX–XXI століть: соціолінгвістичний вимір

Комісаров, Костянтин Юрійович та Боришполець, Юлія Василівна (2026) Дескриптивна рефлексія мовних коливань у Японії на межі XX–XXI століть: соціолінгвістичний вимір Актуальні питання гуманітарних наук (101). с. 145-151. ISSN 2308-4855

[thumbnail of Стаття у науковому журналі Категорії "Б"] Текст (Стаття у науковому журналі Категорії "Б")
K_Komisarov_Yu_Boryshpolets_APHN_101_2026_FSM.pdf - Опублікована версія

Download (2MB)
Офіційне посилання: https://aphn-journal.in.ua/archive/101_2026/22.pdf

Анотація

У статті здійснено дескриптивну рефлексію ключових соціолінгвістичних аспектів та історичних передумов трансформації лінгвістичного мислення в Японії на межі ХХ–ХХІ століть. Окреслено сутність суспільного й академічного конфлікту між традиційним прескриптивним сприйняттям мови як статичного моноліту та реальними соціолінгвістичними процесами коливань (揺れ) й інноваційних змін (変化), що в публічному дискурсі часто маркуються як «занепад мови» (日本語の乱れ). Досліджено, що уявлення про «занепад» національної мови мають тривалу висхідну динаміку у суспільній свідомості, однак об'єктивна оцінка мовного стану залежить від обраного критерію норми. На основі аналізу офіційних документів Ради з питань національної мови Агентства у справах культури Японії (文化庁) та праць провідних японських лінгвістів простежено еволюцію позиції державних інституцій та лексикографічної практики щодо мовних девіацій. Зокрема, розглянуто процес розширення «скорочених» граматичних форм «ra-nuki kotoba» у системі потенціалісу та пасиву, а також тенденцію до активного вживання прагматичних часток «toka-ben» у якості пом'якшувальних засобів комунікативної ввічливості. Доведено, що подібні явища мають діахронічну та геолінгвістичну прецедентність у японській художній літературі ще з першої половини ХХ століття. Проаналізовано роль корпусних інструментів (CSJ, BCCWJ) Національного інституту японської мови та лінгвістики (NINJAL) у переведенні дискусії про мовні зміни у площину об'єктивних статистичних підрахунків. Обґрунтовано методологічну потребу радикального урізноманітнення джерельної бази сучасних лінгвістичних досліджень за рахунок некодифікованих живих дискурсів (текстів поп-музики J-Pop, студентських есе, маркетингових та цифрових найменувань). Окреслений підхід спирається на концептуальне «розширення радіуса дії мовознавства», задеклароване у фундаментальній колективній монографії, виданій під егідою Японського лінгвістичного товариства у 2021 році.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: японська мова; дескриптивізм; прескриптивізм; мовні коливання; мовні зміни; соціолінгвістика; мовна норма; інституційний зсув
Типологія: Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Факультет східних мов > Кафедра японської мови і перекладу
Користувач, що депонує: Доцент Костянтин Юрійович Комісаров
Дата внесення: 28 Вер 2026 09:20
Останні зміни: 28 Вер 2026 09:20
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59624

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу