Крим як топос у парадигмі міфологем: постколоніальне осмислення символічного простору

Тарасюк, Лариса Сергіївна та Аблялімова-Чийгоз, Ельміра Нариманівна (2025) Крим як топос у парадигмі міфологем: постколоніальне осмислення символічного простору Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках, 8 (2). с. 82-92. ISSN 2618-1274, 2618-1282

[thumbnail of L_Tarasiuk_E_Ablialimova_ESFS.pdf] Текст
L_Tarasiuk_E_Ablialimova_ESFS.pdf

Download (1MB)
Офіційне посилання: https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view...

Анотація

Стаття присвячена аналізу Криму як топосу – культурного, філософського та історичного простору. Авторки аналізують, як змінювалося уявлення про Крим в трьох головних дискурсах: українському, кримськотатарському та російському та простежують трансформації символічного образу півострову. В статті аналізується трансформація міфологеми Криму у російській політичній та культурній уяві - від візантійських уявлень до складової сучасної політичної ідеології, що сакралізує територію як «священний простір» Росії. Цей процес детально досліджено в роботах українського науковця Руслани Демчук, яка висвітлює механізми формування імперського наративу та його відтворення в культурній, історичній та геополітичній уяві. Водночас авторки прагнуть переосмислити образ Криму в українській уяві крізь історичну ретроспективу, досліджуючи, як змінювалися його символічні конструкти в різні періоди. У статті пропонуються нові інтерпретаційні моделі: топос «щитового братерства» (для початку XVIII ст.), топос «пошуку взаєморозуміння» (для української історіософії кінця ХІХ – початку ХХ ст.), «спробу реконструкції» (для періоду 1920-30-х років) та топос «філософської апорії» (для сучасної ситуації після 2014 року). Це переосмислення, попри фрагментарність, відображає перехід від колоніального наслідування до спроби формування власної візії Криму – як топосу культурного діалогу, співіснування та історичної взаємодії. Окремо окреслюється кримськотатарський наратив, його основою є ідея Криму як єдиної історичної батьківщини, простору права бути і суб’єктності. У статті лише окреслено основні риси цієї уяви, зокрема через інтерв’ю з лідерами національного руху та фрагменти культурної рефлексії, що вимагає подальшого глибшого вивчення - як у контексті локальної філософії історії, так і в рамках ширших постколоніальних студій. Стаття підкреслює, що Крим не може бути зведений до однорідного історичного чи етнічного образу. Натомість цей півострів – простір багатовимірної пам’яті, суперечливих наративів та незавершеної символічної реконструкції, що вимагає комплексного, філософсько-історичного підходу.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: Крим; топос; міфологема; символічний простір; апорія
Типологія: Статті у базах даних > Erih Plus
Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства
Користувач, що депонує: Галина Вікторівна Тимофєєва
Дата внесення: 05 Лист 2026 13:56
Останні зміни: 05 Лист 2026 13:56
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59849

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу