Тарасюк, Лариса Сергіївна та Аблялімова-Чийгоз, Ельміра Нариманівна (2025) Крим як топос у парадигмі міфологем: постколоніальне осмислення символічного простору Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках, 8 (2). с. 82-92. ISSN 2618-1274, 2618-1282
|
Текст
L_Tarasiuk_E_Ablialimova_ESFS.pdf Download (1MB) |
Анотація
Стаття присвячена аналізу Криму як топосу – культурного, філософського та історичного простору. Авторки аналізують, як змінювалося уявлення про Крим в трьох головних дискурсах: українському, кримськотатарському та російському та простежують трансформації символічного образу півострову. В статті аналізується трансформація міфологеми Криму у російській політичній та культурній уяві - від візантійських уявлень до складової сучасної політичної ідеології, що сакралізує територію як «священний простір» Росії. Цей процес детально досліджено в роботах українського науковця Руслани Демчук, яка висвітлює механізми формування імперського наративу та його відтворення в культурній, історичній та геополітичній уяві. Водночас авторки прагнуть переосмислити образ Криму в українській уяві крізь історичну ретроспективу, досліджуючи, як змінювалися його символічні конструкти в різні періоди. У статті пропонуються нові інтерпретаційні моделі: топос «щитового братерства» (для початку XVIII ст.), топос «пошуку взаєморозуміння» (для української історіософії кінця ХІХ – початку ХХ ст.), «спробу реконструкції» (для періоду 1920-30-х років) та топос «філософської апорії» (для сучасної ситуації після 2014 року). Це переосмислення, попри фрагментарність, відображає перехід від колоніального наслідування до спроби формування власної візії Криму – як топосу культурного діалогу, співіснування та історичної взаємодії. Окремо окреслюється кримськотатарський наратив, його основою є ідея Криму як єдиної історичної батьківщини, простору права бути і суб’єктності. У статті лише окреслено основні риси цієї уяви, зокрема через інтерв’ю з лідерами національного руху та фрагменти культурної рефлексії, що вимагає подальшого глибшого вивчення - як у контексті локальної філософії історії, так і в рамках ширших постколоніальних студій. Стаття підкреслює, що Крим не може бути зведений до однорідного історичного чи етнічного образу. Натомість цей півострів – простір багатовимірної пам’яті, суперечливих наративів та незавершеної символічної реконструкції, що вимагає комплексного, філософсько-історичного підходу.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | Крим; топос; міфологема; символічний простір; апорія |
| Типологія: | Статті у базах даних > Erih Plus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства |
| Користувач, що депонує: | Галина Вікторівна Тимофєєва |
| Дата внесення: | 05 Лист 2026 13:56 |
| Останні зміни: | 05 Лист 2026 13:56 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59849 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


