Аналіз динаміки та тенденцій ментального здоров’я української молоді в умовах воєнного стану

Тимчик, Олеся Володимирівна та Савченко, Валентин Михайлович та Жорова, Світлана Степанівна та Коваленко, Ольга Олександрівна (2026) Аналіз динаміки та тенденцій ментального здоров’я української молоді в умовах воєнного стану Україна. Здоров’я нації (3). с. 146-162. ISSN 2077-6594

[thumbnail of Tymchyk_OV-Savchenko_VM_FZL_2026sc.pdf] Текст
Tymchyk_OV-Savchenko_VM_FZL_2026sc.pdf

Download (501kB)
Офіційне посилання: https://journals.uzhnu.uz.ua/index.php/health/arti...

Анотація

Хронічний воєнний стрес в Україні піддає психіку молоді екстремальним навантаженням, провокуючи зростання афективних розладів та ПТСР. Вивчення динаміки ментального здоров’я під впливом демографічних і поведінкових чинників є критичним для психосоціальної підтримки. Мета дослідження – встановити особливості, динаміку та тенденції змін ментального здоров’я української молоді віком 17–24 років в умовах воєнного стану. Матеріали та методи. Проведено двоетапний моніторинг (інтервал – 1 рік) психоемоційного стану студентів: на першому етапі обстежено 316 осіб, на другому – 308. Використано стандартизовані шкали (BDI, GAD-7, MDQ, PCL-5, PANSS). Аналіз враховував стать, рухову активність та міграційний статус. Результати. На другому етапі тривожність виявлено у 66,0% опитаних, депресію – у 40,6%, психопатологічні синдроми (PANSS) – у 22,0%, клінічні ознаки ПТСР – у 18,5%, розлади настрою – у 15,0%. У річній динаміці зафіксовано кумулятивний ефект стресу: зросла загальна тривожність (з 56,6% до 65,9%, p<0,05) та посилилися важкі форми депресії. Водночас виявлено адаптаційне плато: зменшилася частота розладів настрою (з 25,3% до 15,0%, p<0,05) та симптомів ПТСР (з 25,9% до 18,5%, p<0,05). Жінки виявилися більш вразливими до хронізації стресу (зростання тривожності з 38,2% до 50,0%, p<0,01). Достатня рухова активність суттєво знижувала рівень розладів настрою (з 22,1% до 10,8%, p<0,01). Перебування в Україні посилювало генералізовану тривожність, а зовнішня міграція редукувала психопатологічні синдроми, але підвищувала ризик депресії через акультурацію. Висновки. Хронічний воєнний стрес зумовлює різнонаправлену траєкторію змін психіки, де психоемоційне виснаження поєднується з адаптацією. Результати обґрунтовують потребу в розробці диференційованих програм підтримки: із впровадженням фізичної активації, фокусом на редукцію тривожності у жінок та супроводом адаптації емігрантів.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: психічне здоров’я; молодь; динаміка; воєнний стан; стать; рухова активність; міграція
Типологія: Статті у базах даних > Index Copernicus
Підрозділи: Факультет здоров'я людини > Кафедра громадського здоров'я
Користувач, що депонує: доцент Олеся Володимирівна Тимчик
Дата внесення: 02 Лист 2026 12:55
Останні зміни: 02 Лист 2026 12:55
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59982

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу