"Київські тріби"

Додонов, Роман Олександрович (2021) "Київські тріби" In: Київські філософські студії-2021 : Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (м. Київ, 21 травня 2021 р.) : тези доповідей / за заг. ред. проф. Р.О. Додонова., 21.05.2021, Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка.

Текст R_Dodonov_Konf_2021_IFF.pdf Download (984kB)

Анотація

Важливою складовою урбаністики є «метафізика міста» – стара і водночас відносно молода інтегративна галузь знань, що вивчає «дух міста», намагається виявити ті приховані смисли, що закодовані в архітектурі, геометрії вулиць і площ, граматиці міських пам’ятників. Питання ідентифікації населення міста пов’язане з історією його формування, з самоусвідомленням спільної долі в минулому та перспектив на майбутнє. Яке б велике місто ми не взяли, всюди ми знаходимо певний міф про його заснування, певних героїв, що стояли «біля витоків», певну форму організації міської громади. Універсальні моменти ранньої міської історії дозволяють нам провести аналогії між структуруванням населення Рима і Києва, звернувши увагу на такий феномен, як тріба. Початково слово «triba» означало третину римського народу, але із збільшенням населення міста – просто частину народу, що мала свого начальника (трибуна) і власну назву. В Римі існували тріби Тіціїв, Рамнів і Луцерів. За походженням Рамни належали до латинян, Тіції – до сабінян, Луцерії – до етрусків. Але не слід напряму застосовувати поняття «тріба» до опису населення Київа, яке виникло в інші часи на іншому цивілізаційному ґрунті. Міста у східних слов’ян не мали полісного минулого, багато з них засновувались князями, тобто ініціатива йшла «згори» владної піраміди. Форми родової патріархальної демократії на Русі значно відрізнялись від римських аналогів. Тому з самого початку зафіксуємо умовно-метафоричний характер словосполучення «київська тріба». Це – лише аналогія, що дозволяє проінтерпретувати генезу і структуру населення стародавнього Києва. В період розпаду родо-плем’яного ладу та закріплення феодальних відносин в структурі населення Києва сформувалися, як мінімум, три «тріби»: полянська, древлянська і сіверянська. По мірі формування київського мегаполісу в орбіту його впливу потрапляла все більша територія. Окрім «втягування» населення найближчих областей, які відповідають традиційним київським «трібам», в ХХІ столітті зміна українських регіональних еліт у влади обумовила появу дніпропетровського, львівського, донецького, вінницького земляцтв Києва. Зрозуміло, що новітні тріби-земляцтва вже не концентруються навколо певного району міста. Їх представники мають рівні перед державою Україна юридичні права. Українська армія формується не за земляцьким принципом, хоч електоральна мобілізація під час парламентських чи президентських виборів має відчутний регіональний присмак. Тріби давно відійшли в минуле, і лише «розкодування» міських смислів нагадує про часи, коли визначальне значення в житті киянина мали місце його народження, приналежність до роду-плем’я, земляцькі зв’язки тощо.

Тип елементу :	Доповідь на конференції чи семінарі (Тези)
Ключові слова:	метафізика міста; Київ; Київська Русь; тріби
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Наукові конференції > Всеукраїнські
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра філософії та релігієзнавства
Користувач, що депонує:	Роман Олександрович Додонов
Дата внесення:	08 Черв 2021 07:19
Останні зміни:	08 Черв 2021 07:19
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/36515

Actions (login required)

Перегляд елементу