Школьна, Ольга Володимирівна (2022) The mirrored decor in interiors of the Tbilisi buildings in the middle – second half of the 19th century Східний світ (2). с. 138-162. ISSN 1608-0599
Текст
O_Shkolna_SS.pdf Download (59MB) |
Анотація
Стаття присвячена дзеркальним інтер’єрам Грузії. У дослідженні розглянуто пам’ятки зодчества Тифліса (нині Тбілісі). Дослідження частково базується на матеріалах авторських спостережень у Тбілісі та інтерв’ю, взятих авторкою у знавців грузинських архітектурних пам’яток у 2021 р. У нинішній столиці Грузії країни кілька дзеркальних зал, сполучених із фоє, розташовані на третьому поверсі тбіліської опери (вул. Руставелі, 25). Вони виконані після пожежі 1874 р. в новозведеній споруді наприкінці ХІХ століття, відкритій наново 1896 р., у стилістиці між перським і неомавританським стилями. Будівля, відома у Тбілісі під назвою “палац Аршакуні”, будувалася на замовлення перського багатія вірменського походження протягом 1856–1860 рр. Власник цієї споруди Вардан Аршакуні належав до вірменської гілки перської царської династії Аршакідів, нащадків правителів Парфії. Тому розмах для виконання ансамблю палацу Аршакуні у Тбілісі був обраний справді імператорський, шахський. Зокрема, вибагливий декор інтер’єру тут був збагачений синтезом граненого скла, різьбленого алебастру іранського штибу, виконаних запрошеними каджарськими майстрами, у симбіозі із синтетичним, проєвропейськи вишуканим альфрейним розписом із вкрапленнями мотивів різних азійських культур (кшталту східного попурі). Нині це приміщення належить комплексу будівель Тбіліської академії мистецтв імені Аполлона Кутателадзе (вул. Грибоєдова, 22). До цієї ж групи пам’яток належать дві дзеркальні зали Воронцовського палацу, зведеного в Тифлісі в середині ХІХ століття губернатором Михайлом Воронцовим (1782–1856; кавказький намісник 1844–1854). Відомо, що князь прагнув об’єднати еліту краю після російської окупації і навіть намагався спілкуватися й виступати грузинською мовою. І хоча споруда й стала при ньому таким собі форпостом Російської імперії на Кавказі, остаточного вигляду вона набула вже після його намісництва, коли була докорінно перебудована між 1865 і 1868 рр. Бальна зала цього ансамблю по вул. Руставелі, 6 за своїми художньо-об-разними і композиційно-зональними складниками є надзвичайно подібною до Великої зали будівлі Тбіліської академії мистецтв імені Аполлона Кутателадзе зі сценою на другому ярусі приміщення. Також відомо про дзеркальні зали тифліських локацій, що нині перебувають у приватному користуванні, доступ куди поки що обмежений. Це будівлі в історичному центрі Старого міста, зокрема власна домівка перського майстра-дзеркальника Абдулли на Харпухі (колишній район міста Сейдабада, заснований у ХVІІ ст. нащадком шаха Аббаса – шахом Сефі) та будинок Мірзи Різи-хана в місцині Сололакі (вул. Чонкідзе, 11), більшість опоряджень інтер’єрів якого втрачено. Останню згадану пам’ятку прикрашав дзеркальними мозаїками перський майстер з Казвіна Мірза Мохаммад Казвіні, що міг походити з казвінського легендарного роду митців-каліграфів, які декорували аятами архітектуру міста Тегерана і виконували оздоблення рукописів штибу “Шахнаме” Фірдоусі. Спадок зазначених двох дзеркальних інтер’єрів Тбілісі ХІХ ст. може бути детально досліджений за архівними та натурними даними з часом.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | інтер’єри; Грузія; Тбілісі; ХІХ століття; неомавританський стиль |
Типологія: | Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Scopus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет образотворчого мистецтва і дизайну > Кафедра образотворчого мистецтва |
Користувач, що депонує: | Анна Миколаївна Гунька |
Дата внесення: | 17 Жов 2022 14:25 |
Останні зміни: | 17 Жов 2022 14:25 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/41978 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |