Баламути – традиційні українські ювелірні прикраси ХІХ – початку ХХІ ст.

Школьна, Ольга Володимирівна та Ковальчук, Остап Вікторович (2023) Баламути – традиційні українські ювелірні прикраси ХІХ – початку ХХІ ст. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 6 (1). с. 353-365. ISSN 2617-7951

Текст O_Shkolna_O_Kovalchuk_DITPD.pdf Download (652kB)

Анотація

Мета – визначити джерела інспірацій і художні особливості баламутів в українській народній ноші ХІХ – початку ХХІ ст. Методи дослідження – онтологічний, герменевтичний, аксіологічний, історико-генетичний, історико-хронологічний, компаративний, соціокультурний, іконографічний, мистецтвознавчого аналізу. Інструментарій дослідження покликаний допомогти усвідомити джерела інспірацій і художні особливості баламутів в українських народних строях. Новизна дослідження ґрунтується на введенні до наукового обігу сутності поняття «баламути» в українських прикрасах ХІХ – початку ХХІ ст., зокрема, весільних. Висновки. з давніх давен на теренах сучасної України було заведено носити перли, причому, за наслідуванням елліно-скіфської та візантійської моди, спочатку – у середовищі чоловіків. Перли були частиною ініціаційних прикрас представників еліт Сасанідського Ірану від часів Шапура І, що правив у ІІІ ст. н.е., і Шапура ІІ (правив у ІV ст.), а також поступово стали частиною культури грецьких колоній Криму й на Причорномор’ї. Перли з доби античності були відзнакою ініціаційних стемм (спочатку стрічок, прикрашених круглими та краплеподібними перлами, а згодом і чільцевих обручів – короноподібних діадем). Після перших віків по Різдву Христовому означені аксесуари, що змінили лаврові вінці язичницького часу, стали частиною довершеного образу римського імператора. Так, вже у ІV ст., за прообразом сасанідських коронаційних прикрас, син Костянтина Великого імператор Констанцій ІІ (337–361 рр.) носив діадему з перлинною обниззю. Юстиніан Великий, іллірієць за походженням, у 548 р. зображався у короні з пропендулями та фібулі з перлами, надалі перли закріпилися серед коронаційних аксесуарів наступних династій візантійських правителів, котрі мали як східні (насамперед, перські й вірменські), так і західні (балканські) корені. Враховуючи, що за кілька століть спадкоємиці візантійських імператорів почали виходити заміж за києворуських князів, дана традиція використання перлів поступово стала частиною місцевих звичаїв. Так, вже на Х століття син Ігоря й Ольги Святослав носив колт з перлами і червоним гранатом у вусі. Надалі перли, у тому числі, скам’янілі, викопні, виконані з товстого шару перламутру давніх мушель (баламути), від ХІХ ст. поступово стали частиною українських весільних строїв.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	Перли; парагони; шар перламутру давніх мушель; баламути; Вінниччина; Одещина; Черкащина; Кіровоградщина; ХІХ – початок ХХІ ст.
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Erih Plus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Це архівні підрозділи Київського університету імені Бориса Грінченка > Факультет образотворчого мистецтва і дизайну > Кафедра образотворчого мистецтва
Користувач, що депонує:	Анна Миколаївна Гунька
Дата внесення:	15 Груд 2023 08:13
Останні зміни:	15 Груд 2023 08:13
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/47862

Actions (login required)

Перегляд елементу